Архів публікацій категорії Екзистенційна поезія

У цьому розділі я розміщую статті, присвячені сенсу життя. Свого часу, навчання в ад’юнктурі надихнуло на більш глибоке вивчення філософії екзистенціалізму. Тому у своїй поезії присвячую увагу роздумам щодо сенсу життя, постановки питання чи взагалі він існує?

Для кожного він свій: незбагненний, глибокий, пристрасний, занурений.

Кожен – сам для себе світ і світ для інших.

Переконаний, що кожен прагне пізнати себе, зрозуміти своє призначення і відповісти на питання: хто я? навіщо я живу? Що для мене свобода?

© Владимир Липкан 18.04.2024   Собаки спущены с цепи, Суетно бродят злые силы, Добро слабеет, правда позади Мир блекнет, гинут старожилы.   Во мгле из пены, серости и зла, В преддверии темноты из ада Ничтожность в культе расцвела И рушит все бушующим каскадом.   Но свет от солнца мир наш осветил, Кто заблудился, тот не зря бродил: Он в поиске…

© Володимир Ліпкан 24.03.2024   Століттями людина думкой багатіла, Ніяк до купи рештки скласти не могла. У чому суть того злощасного терпіння, До чого всіх терпців вона звела?   До прощення всього і всякої напасті До помсти забуття:  заради щастя? Відплату обнулити хутко пропонує, Терпимість з слабкістю напевно резонує.   Де співвідношення терпимості і сили, Чому сильніший завжди є правий,…

© Владимир Липкан 24 марта 2024 года     Веками человек слагал во мнение: В чём суть: довольство от терпения? Где грань: между терпилой и терпеньем, Не есть ли это формой униженья?   Терпенье: слабость духа,  Некий компромисс со злом? Сплетён из слабостей как показуха Ведь фальшь мы чуем всем нутром.   Мы можем долго спорить, говорить, Придумывать, слагать определения.…

© Владимир Липкан 24.02.2024   Я вас обманывать не буду: Людей обманывать нельзя. Ведь мир лукав и ложь повсюду, По ней идём, вот-вот, скользя.   Скользим в улыбках, фальши, гневе, Летим на крыльях мнимых чувств, любви, Ведь ложь - кромешность тьмы и бремя И слышим изредка: „Постой, ну, погоди!”   Во мраке лжи и лицемерья, В болотной мутности воды, Проходят…

© Владимир Липкан 18.01.2024   Все своё с собой ношу: Любовь, тепло, заботу, дружбу, Своё с собой я принесу: Для многих — это очень нужно:   Любовь в семью, Доверье в отношеньях, Заботу близким, Детям — развлеченья, Счастье —  в каждый жизненный момент, Тёплый нежный — комплимент, Верность в дружбу, Искренность в воззренья, Интерес к другим, Терпимость к их сужденьям.…

© Володимир Ліпкан 26 грудня 2023 року І рік як день,  доба як мить, Одвічно нам щось майорить. Завжди ми хутко поспішаєм, Ну а куди, підчас самі не знаєм.   Пізнать життя? Себе бодай розкрити? У своїх планах Чи то мріях інших жити?   Живем крізь біди й негаразди, Складаєм вічно чужих пазли… А де життя своє, коли його прожити?…

© Володимир ЛІПКАН 17 грудня 2023 року     Народове середовище Обабіч воля і омріяна свобода, Попереду — лишень бридка війна. Яка ж ця доля в українського народа, Чому націєтворчий шлях не спив сповна?   У чому є його провина В безодголосності млосній, У чому фарт, що ледь вловимий, Щоб націю здійняв до нових мрій?   Про орду Зрабована ментально…

    © Володимир ЛІПКАН 22 листопада 2023 р.   На світ дивитись звикли іншими очами: Дивитись „на”, але не „крізь”. Ми зміст і форму переплутали місцями, Життя як міф і вдаваний сюрприз.   Навіщо вчитись, радо дослухатись Тік ток, мережі — можете на це спиратись ? Геть зник глибинний і людський зв’язок, Пропав з-поміж людей той особливий „ТОК”.  …

  © Володимир Ліпкан 17 листопада 2023 року Дню Української мови та писемності присвячується!  Мовне середовище Мовленнєва екзальтація Духу й тіла згубна провокація? Чом сумуєш, чом в цей час не спиш Мова сну: ві сні мовчиш?   Мову прагнуть експропріювати. Зрабувати маси вщерть. Мусять щось одвічно мавпувати Націям без мови — смерть!   Вщерть ізтерти, розум зруйнувати Традиціям і вірі…

  © Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 Даний вірш є другим подихом мого натхнення після презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ.   Концепція присутності, то що це: Концепція буття чи небуття, Концепція наявності-відсутності, То колективне МИ, чи просто Я?   Ми подумки сприймаймо зміст словами, Ми ужиткового прагнемо до простоти. Де мариво,…

Close