Архів публікацій категорії Екзистенційна поезія

У цьому розділі я розміщую статті, присвячені сенсу життя, запрошуючи читача у глибоку філософську подорож у пошуках істинного світла та людського призначення під зоряним небом.

Вона розкриває унікальний авторський стиль, що виростає на перетині високої поезії та масштабного наукового бекграунду автора — доктора юридичних наук, доктора політичних наук, професора.

Завдяки цьому фундаментальному досвіду, екзистенційні роздуми про сенс життя, хвилини доленосного вибору та вічні цінності набувають кришталевої глибини й державницької зрілості та безпекового гарту.

Крізь чуйні неоімпресіоністичні образи я допомагаю читачеві зазирнути в саму суть людського буття, де безпека, політика, світоустрій, право, історія та доля особистості переплавляються у залізобетонні злитки поетичного слова, що залишається у віках.

Свого часу, навчання в ад’юнктурі надихнуло на більш глибоке вивчення філософії екзистенціалізму. Тому у своїй поезії присвячую увагу роздумам щодо сенсу життя, постановки питання чи взагалі він існує і чи варто постійно опікуватися його пошуком або осягненням?

Для кожного він свій: незбагненний, глибокий, пристрасний, занурений.

Кожен – сам для себе світ і світ для інших.

Переконаний, що кожен прагне пізнати себе, зрозуміти своє призначення і відповісти на питання: хто я? навіщо я живу? Що для мене свобода?

  © Володимир Ліпкан 17 листопада 2023 року Дню Української мови та писемності присвячується!  Мовне середовище Мовленнєва екзальтація Духу й тіла згубна провокація? Чом сумуєш, чом в цей час не спиш Мова сну: ві сні мовчиш?   Мову прагнуть експропріювати. Зрабувати маси вщерть. Мусять щось одвічно мавпувати Націям без мови — смерть!   Вщерть ізтерти, розум зруйнувати Традиціям і вірі…

  © Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 Даний вірш є другим подихом мого натхнення після презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ.   Концепція присутності, то що це: Концепція буття чи небуття, Концепція наявності-відсутності, То колективне МИ, чи просто Я?   Ми подумки сприймаймо зміст словами, Ми ужиткового прагнемо до простоти. Де мариво,…

© Владимир Липкан 26.10.2023     Прикрывая горькую правду, Фальшивой позолотой хороших манер, Кому-то покажется это „зрадой”, Кому-то: достойный для жизни пример.   Нет времени на деликатности вранья, Нет смысла в информации обмана, Нет места лицемерию жулья — Ведь ложь видна, для многих и желанна.   Жизнь человеку раз дана, И каждому свой выбор сделать нужно: Во лжи прожить, испив…

© Владимир Липкан 22.10.2023     Матрица — их творение, Паутина искажённой реальности, Перевернутая система управления Восприятие в иной тональности.   Нужно прекратить весь час играть, Фальшивую реальность понимать, разоблачать Подпитывать энергией добра своей, Подсвечивать лучами ярких фонарей.   Собственное будущее научиться строить, Мечтать о лучшем жизненном пути, В реальности свою всю жизнь устроить И с этим в жизни нам…

    © Владимир Липкан 15.10.2023   В формировании иной реальности, Мчащей нас в мнимые дальности, Уводит, бряцая свободы кандалами, Шумит прибрежными и бурными ветрами.   Обыденность в своей дневной рутине, Вдруг исчезает, словно в тине, И новый смысл нам чтение даёт, С собою в мир оно влечёт.   Но странно то, что мир-то, не реален. Порой, возможно, актуален, Но…

  © Владимир Липкан 17.09.2023   Две сестры на бордваке стоят. Разгулялся ветер, Волны так шумят.   Две сестрёнки в шляпочках идут Глазками сияют, Радость там и тут. 2 сестры, как 2 стихии: Каждой путь свой и судьба. Кто-то выбирает Киев, Кто Нью-Йорк: навеки, навсегда.   Но взыгрался ветер, Взбушевали волны: Каждый в своём свете, На своём пароме.   Разнесло…

 © Володимир Ліпкан 05 серпня 2023 р.   Не має в світі гіршого, ніж просто кимось бути… Робити: щось, колись і просто так… Бо ж по життю нікчему легко підзабути Напевно, легше буть „як всі”: тоді ти не дивак.   Відлюдькуватість заважає, І Комбінацією тхне… Тож КИМ себе людина уважає, Навіщо геть вона живе?   Нема нічого гірше: просто буть…

 © Володимир Ліпкан 22 липня 2023 року   Чому в державі поступово Політики ведуться ґонорово? Чому інстинктам люди більше довіряють Чому себе не відчувають?   Коли приходить час відбору, Коли годинник не стиха, Людина обирає емоційно, розумово кволо: Людина — інстинктивна, тож — слабка.   Межа з безумством є нахабна, Межа між розумом — тонка. Тож рішення людини звабне, Гра…

© Владимир Липкан 09.07.23   Никому ничего не объясняйте, Разумению других не доверяйте: Каждый Вас поймет, как выгодно ему, Что б не говорили ему лишь одному.   Каждый вас поймет, как ему нужно, Каждый Вас обманет, оставив безоружным. Любые доводы — пустые аргументы. Он слышит лишь себя: излишни сантименты.   Никогда и никому не доверяйте, Душу широко, на всю, не…

  © Владимир Липкан 29.07.23     Любовь и мудрость — вот потеха: Две грани мира, бытия. Любовь, страдания, нет смеха А мудрость есть — любовь ушла...   Мудрец не столько к счастию стремится, А сколько отстоит от оного всегда. Отсутствие страданий вереницей Влечет его, но часто не туда.   Ведь Аристотель, Шопенгауэр Так лихо мудрость возвеличив в одиозный культ,…

Close