БАЧЕННЯ СВІТУ

На світ дивитись звикли іншими очами:

Дивитись „на”, але не „крізь”.

Ми зміст і форму переплутали місцями,

Життя як міф і вдаваний сюрприз.

Навіщо вчитись, радо дослухатись

Тік ток, мережі — можете на це спиратись ?

Геть зник глибинний і людський зв’язок,

Пропав з-поміж людей той особливий „ТОК”.

Той ТОК, що крізь навчання формувався,

Який запалював в очах жагу до знань,

Від покоління в покоління він передавався,

Містком він був, стежиною єднань.

Освітній гуманізм і ТОК зліквідувались.

Навчання вже не є шляхом до знань.

Між поколіннями тут прірва сталась.

Повсюдно лиш гомонить безталань.

Знеформлені, убогі, беззмістовні,

Зациклені на формі, успіху, грошах

Духовно і ментально непритомні,

Життя живуть, але не знають як.

Знедушені, безхатні і безкровні

Самозакохані у форму, сприйняття

Самовідчужені і знекорінені, знедолені

Це ви все називаєте „життя”?

Така омана масштабується повсюди:

Ілюзій міфи, звабні міражі.

Куди ви рухаєтесь, добрі люди?

Які діоптрії у ВАШІЙ голові?

КАК ИСПОЛЬЗОВАТЬ ИИ?