Архів публікацій категорії Політична поезія

Справжня політика становить мистецтво управління. Сучасний світ не позбавлений різноґатункових перевертнів, котрі прагнуть нав’язати світу непередбачувані моделі світобудови, нарікаючи їх різними галасливими термінами, прагнучи помістити їх у начебто несуперечливі теоретичні системи.

Концепції геополітики дедалі більше дискредитують себе, все більше унаочнюючи свій антилюдський та антигуманістичний характер. Одіозність та метаморфози політичних суб’єктів, які прикриваються урізноманітненими різноґатунковими рішеннями під виглядом стратегій, наближають світ до сумних деструктивних та монструозних рішень. Політика перетворилася із мистецтва управління у ремісництво з реваншизму геоісторичних суб’єктів, впровадження умодернених форм бандитизма та рейдерства, варварства, геноциду, збагачення обраних, геоісторичних маніпуляцій спеціальних служб і конспірологічних структур, змащені духом меркантилізму під приводом ідей „добра і гуманізму”.

У своїх тематичних віршах, які я зґуртував до рубрики “політична поезія”, я прагну наближати читача до формування політичного мислення і політичної культури, і врешті-решт, політичного світогляду.

Не стільки даючи відповіді, скільки показуючи та підсвічуючи ті чи інші варіанти і ситуації, що виникають у геостратегічному ландшафті, я прагну закласти усталену думку про те, що кожен має робити свою справу, споріднена праця є наслідком діяльності самоусвідомлених і самонабутих фахівців, що люблять не лише свою справу, а є передовсім, гідними та етичними.

Основним принципом світобудови в моїй поетичній творчості, зокрема в рамках поетичної поезії, виступає гуманізм. Це, власно пошук людиною самої себе, а людством в цілому своєї золотої нитки – просуванням до центру власного я, пошук істини, гармонії, щастя.

Новаторство полягає у тому, що здебільшого аналітична робота знаходить свій вияв в аналітичних доповідях, дописах у тематичних блогах, наукових статтях, монографіях і вона виражена переважно в прозовій формі.

Мій підхід є ширшим: окрім визначених форм волевиявлення і мислеформування, я пропоную читачеві інші форми подачі думок про політику: політичну поезію Ліпкана.

© Владимир Липкан | 14.03.2026     Когда бомбят чужие города, То это ведь необходимость, ДА?! Когда другие люди смерти видят — Нам всё равно, ведь нас-то не обидят!   Когда на нас летит ракета: "Беда, кошмар, спасай планета! Нас разбомбить те подлецы хотят, Они ведь миру, безопасности вредят!"   Вот в этом суть политики сейчас: У каждого — своё…

© Володимир ЛІПКАН | 12.03.2026     Чекав сьогодні на людину біля університету, Наслухався: москальщини, бидляцтва — малороси: Там ніц культури, дефективність ідентичності та пієтету. Діоптрії чутні довгоголосі.   Вродливі дівчини так вправно криють матом, Затято, галасливо матюкаються, Що їхнєє обличчя, ще й після затяжки флешек/айкосів В гидотній і гримасній масці викривляються.   Здебільшого зросійщені...? Так на нас еліта хвороблива…

© Володимир ЛІПКАН | 06.03.2026     Розумних меншість —  В цьому є природна хиба! Бракує сил, жорстокості до зла. Можливо, розум має бути іншим штибом І здатним зруйнувати тупість всю до тла… Не панькатись і не сюсюкатись з тупими: Жорстокими ми мусим буть із злими! Ми маєм право у своєму світі жити, Не під ярмом бидлоти в війнах тупотіти.…

© Володимир Ліпкан | 01.02.2026     Час відчаю і сподівань, на порятунок: їх не буде! І хай не марять блазні й владнії облуди. Наразі відбувається цей невблаганний перехід, Де президент рушає в вічний не земний похід.   Яскравий політичний блазень, баламут, Рецидивіст, порушник Конституції, брехун відвертий, плут. Еліти вже на старті: до відходу всі приготувалися, А як всі мріяли…

© Володимир Ліпкан | 24.12.2025   Ми є авторитарні, тож цілком раціональні, Ви є демократичні, але ніяк не прогностичні. Партнери розуміють нас і з нами справи мають, А ваші нескінченні мита й санкції безглуздістю лякають.   Ми є стабільні, передбачувані й зрозумілі, Наші партнери розділяють наші цілі. У Вас: щовибори — суцільна плутанина, Стратегії нема — тотальний хаос й мішанина.…

© Владимир Липкан | 07.12.2025     Пропало человеческое в Человеке. Исчезли радость, искренность, душа. Сейчас живут все в диджитальном веке, Для большинства — утрата Человека не беда.   Любовь, досуг, приятельство и отношенья, Теперь в сетях, в виаре человечек зависает. Утрачен смысл и человека человеком увлеченье, Всё человечество уж неклонно в летаргии засыпает.   И где воспетый антропологизм? Куда…

© Володимир Ліпкан | 22.11.2025     Нам варто відновити почуття дистанції: Поміж людей і гаряче боротися за це. Без неї світ нагадує шаленість хаосу субстанції: Буття, на кшталт безумства, — хутко упаде.   Нахабства суть в ігноруванні всіх дистанцій, Які століттями існують між людьми. Культура спілкування — мова людних станцій, Вона віками не дає їм сканути в пітьмі.  …

© Володимир Ліпкан | 21.09.2025     У чому справжня Велич полягає, Яких висот в реальності вона сягає? В розробленості планів, рішень і стратегій Лежить поза прикрас фантазій, привілеїв?   То ж НІ: ніякі плани велич не дають! Бо плани часто дії згубно затискають! Де Велич дії — хай охоче йдуть, Бо лише ДІЇ нам життя міняють!   Великі справи…

© Володимир Ліпкан | 20.09.2025   Що є за змістом принциповість: Для чого принципи існують? Можливо, то є надлишкова винятковість, В буремнім світі лиш емоції вирують.   Без принципів не можна органічно в світі  існувати, Бо принцип — це засада і першооснова. Людина може безпринципно проживати? Але тоді вона - тварина? -  Безумовно!   Не треба зайвих сумнівів, одвічних коливань, Бо…

© Володимир Ліпкан | 16.09.2025   Вони продовжували палко сперечатись, До острахів своїх надмірно дослухатись. Бо дух і сила, маскулінність вже давно у них не в моді, Це, бачите, відверто суперечить „європейській тій природі”.   Ґвалтують [1] їх — вони всіх вибачають, Мігрантів далі до країни запускають. Мечетей більше, ніж колись церков, Quo vadis, Europa? Скоро буде кров!   До…

Close