Архів публікацій категорії Дефінітивна поезія

У даній рубриці в поетичній формі здійснюється визначення тих чи інших понять.

© Володимир Ліпкан | 20.09.2025   Що є за змістом принциповість: Для чого принципи існують? Можливо, то є надлишкова винятковість, В буремнім світі лиш емоції вирують.   Без принципів не можна органічно в світі  існувати, Бо принцип — це засада і першооснова. Людина може безпринципно проживати? Але тоді вона - тварина? -  Безумовно!   Не треба зайвих сумнівів, одвічних коливань, Бо…

© Володимир Ліпкан | 31.05.2025     Фольклорна казка джерелом латентних смислів виступає, Етноментальний код всіляко розкриває, В ній відбувається об'єктивація ментальних настанов, Що удоступнюють до розуміння глибини основ.   Казкова творчість супертекстом є, Бо виняткову семантичність і насиченість несе. Казки, мов архітектори, формують семіологеми, Як є увиразненим чуттям міфологеми.   В священних досвіду етнічного і самобутнього підвалах, На вузлових…

© Володимир Ліпкан | 03.04.2025     В торгових війнах переможців не буває! Нехай у США ретельно  Economics повивчають: Бо мита, санкції — партнерства не скріпляють, Вони є індикатором: тебе не поважають!   Яка мета, щоб мита так тотально вводить? Демонструвати силу, владу, первородну міць? Щоби над іншими уміло верховодить, Не той це засадничий принцип: силоміць!   Через коліно ґвалт…

© Володимир Ліпкан | 07.02.2025   Туга —  це почуття глибокого страждання. У жодній мові слово це не має спонукання: До дій чи бездіяльності, до відчуттів, Така лексема — суто як номінатив.   Страждання за природою екзистенційне, То не причина і рушій у провінційних. Воно глибинне, недоречно хворобливе, І незрівнянне почуття, хоч і мінливе.   Туга охоче в глибини душі…

© Володимир Ліпкан | 11.12.2024   В шаленім вирії подій, У круговерті тій нещадній, Вершать нам букви бал із мрій Бо ми є центр — не другорядні.   Ми зміст у слова визначаємо, Бо вартість достеменно знаємо. Кліше, шаблони, мовні трафарети — Не може мова жити під багнетом.   Не може  мова в тіні розвиватись, На волі і свободі має…

© Володимир Ліпкан 23.01.2023   Проклятий, ненависний, остогидлий Бридкий, огидний і немилий Такий по суті осоружний І зовсім він ні з ким недружній.   Знущатись полюбляють, верховодити, Пригнічувати волю, часто шкодити, Такі по суті каторжні, тривожні Лишень на лиха геть Спроможні.   #осоружний #науковалірикаЛіпкана #українськамова #ВолодимирЛіпкан #гарнослівЛіпкана #самобутнямова  

© Володимир Ліпкан 21.01.2023 Бельбас - хлопець вайлуватий, До біса він Ледарюватий. Вайло до зневажання, ледар - Такий затятий і несамовитий бездар.   #бельбас #науковалірикаЛіпкана #українськамова #ВолодимирЛипкан #гарнослівЛіпкана #самобутнямова

Close