© Володимир ЛПКАН | 03.07.2026 — Не поспішай — благаю ледь помітно. Побудь зі мною трохи, зачекай. Моя, ти дівчинко, маленька і тендітна, Я відчуваю, як тепло твоє стікає через край. Уповільни свій крок... благаю крізь німу завісу, Побудь у тіні моїх рук, хоч мить, хоч іскру ще. Ледь уловимий мій промінчику, мій білий цвіте лісу, —…
© Владимир Липкан | 07.04.2026 Учителя уходят, тают постепенно Мэтры — Те, кто поистине процесс творения любил, Не деньги, не признанье, не гордыню — Кто труд как самоценность, с нею жил! Уходят дни, проходят незаметно ночи, Мир наш пустеет и дичает незаметно. Как хочется остановить, так, между прочим, Поток и время, знаю — некорректно... Прощайте Мэтры,…
© Володимир ЛІПКАН | 22.03.2026 20 березня ... дізнались: Пішла легенда в засвіти... Така шалена міць, сталевість Із силою, безстрашним лишишся ввіки! Веселий і жорсткий поволі, Як одинак: не мав альтернатив для долі. Як вовк, був відданий він своїй справі, Не збили зі шляху принади і спокуси всі лукаві. Залізна дисципліна і шалена працьовитість, Безжальність, впертість і…
© Володимир ЛІПКАН | 01.02.2026 Час відчаю і сподівань, на порятунок: їх не буде! І хай не марять блазні й владнії облуди. Наразі відбувається цей невблаганний перехід, Де президент рушає в вічний не земний похід. Яскравий політичний блазень, баламут, Рецидивіст, порушник Конституції, брехун відвертий, плут. Еліти вже на старті: до відходу всі приготувалися, А як всі мріяли…
© Владимир Липкан | 15.12.2025 Всё идёт и своим чередом, Только нет человека, И мы не вдвоем... Ты: продолжаешь ходить на работу, Ты проявляешь о детях заботу, Целый день в круговерти куда-то спешишь, Делаешь что-то, но не творишь. Ну а я... Как-то там, в небесах, наверху. Жаль, но уже никогда не приду. Одиноко и горько мне там…
© Владимир Липкан | 02.04.2025 Со Смертью Жизнь пыталась побороться: Тянула руку. Силилась её согнуть, Но каждый раз уж не намерена колоться, Пытаясь душу человека не спугнуть. Кто — силится, кто — душу прилагает, А Человек лежит, подавленно, страдает. Он сам, порою, чётко иногда не знает: Что выбрать: смерть? Но жизнь его слегка пинает. Врача задача —…
© Владимир Липкан | 17.11.2024 Детки Ртампа в сговоре с Илоной в маске За спинкою папы строят миру глазки: Такие "милые", на первый взгляд, ребятки, Но положение вскоре станет шатко. Илона неучтиво всем хамит, Свой аутизм припрятать норовит. Угрозами политикам бездумно посыпает О перспективе, мальчик, видимо не знает. Мышление, и восприятие, и социализация: Синдромы дефицита конвертация,…
© Владимир Липкан 18.08.2024 Светлой памяти Алена Делона. Возраст ухода - 88 лет Д.р. 08. 11. 1935 (18) сумма всех цифр даты рождения 28 Дата ухода: 18.08. 2024 (08) Глазами полными печали Смотрел я вдаль за горизонт. Судьбы мгновения промчали, Тут не придумаешь экспромт. Жизнь пролетела, словно сказка, Я многое успеть хотел, В кинематографе работал, Семью…
© Володимир ЛІПКАН 19.07.2024 Світлій пам’яті Берегині Української мови, справжньому носію Гена Українця — Ірині Фаріон присвячується (була вбита у Львові у подвір’ї власного житлового будинка 19 липня 2024 року увечері) Сьогодні вбили Берегиню: Істотну, Мовленнєву Господиню, Вона як осередок Мови, екзистенції й буття, Культуру українську прагнула здійняти з забуття. Ген українців та ідея нації, Державність наче то…
© Владимир Липкан 15.06.2024 Когда из жизни уходят родные, Мы не согласны, перечим судьбе: Для нас ведь ОНИ наяву и живые, Но время проходит - не сыщешь нигде. Они ведь уходят из жизней из многих: Своей и любимых их всеми людей. И горесть печали вновь тени возводит: У одиночества больше свечей. Они никогда больше дверь не откроют,…