Архів публікацій категорії Політична поезія

Справжня політика становить мистецтво управління. Сучасний світ не позбавлений різноґатункових перевертнів, котрі прагнуть нав’язати світу непередбачувані моделі світобудови, нарікаючи їх різними галасливими термінами, прагнучи помістити їх у начебто несуперечливі теоретичні системи.

Концепції геополітики дедалі більше дискредитують себе, все більше унаочнюючи свій антилюдський та антигуманістичний характер. Одіозність та метаморфози політичних суб’єктів, які прикриваються урізноманітненими різноґатунковими рішеннями під виглядом стратегій, наближають світ до сумних деструктивних та монструозних рішень. Політика перетворилася із мистецтва управління у ремісництво з реваншизму геоісторичних суб’єктів, впровадження умодернених форм бандитизма та рейдерства, варварства, геноциду, збагачення обраних, геоісторичних маніпуляцій спеціальних служб і конспірологічних структур, змащені духом меркантилізму під приводом ідей „добра і гуманізму”.

У своїх тематичних віршах, які я зґуртував до рубрики “політична поезія”, я прагну наближати читача до формування політичного мислення і політичної культури, і врешті-решт, політичного світогляду.

Не стільки даючи відповіді, скільки показуючи та підсвічуючи ті чи інші варіанти і ситуації, що виникають у геостратегічному ландшафті, я прагну закласти усталену думку про те, що кожен має робити свою справу, споріднена праця є наслідком діяльності самоусвідомлених і самонабутих фахівців, що люблять не лише свою справу, а є передовсім, гідними та етичними.

Основним принципом світобудови в моїй поетичній творчості, зокрема в рамках поетичної поезії, виступає гуманізм. Це, власно пошук людиною самої себе, а людством в цілому своєї золотої нитки – просуванням до центру власного я, пошук істини, гармонії, щастя.

Новаторство полягає у тому, що здебільшого аналітична робота знаходить свій вияв в аналітичних доповідях, дописах у тематичних блогах, наукових статтях, монографіях і вона виражена переважно в прозовій формі.

Мій підхід є ширшим: окрім визначених форм волевиявлення і мислеформування, я пропоную читачеві інші форми подачі думок про політику: політичну поезію Ліпкана.

© Володимир Ліпкан | 02.02.2025   Країна — диво, а чинуши — хлам:   Одні в Британії квіточки підрізають, Сексшоп під час війни дружини екс-чинушів відкривають, Хтось по Европам жопи смачно підмиває. Навіщо жити так? І сам, мабуть, не знає.   Такий у нас державний і глибинний апарат: Де кожен: кум і брат і сват... Але ж від цього розвою…

© Володимир Ліпкан | 08.12.2024     Питання віковічне маєм розв'язати: Як правильно Державу нашу називати? Успадкувавши малоросійські уподобання, Киваючи на історичні аналогії незазіхання, Чи то республіка, чи просто: Україна, Відлуння недоладності, незграбність форм правління. І досвід Скоропадського, Бандери і Стецька, Невже в сучасників так думка занизька? Чи може думку маємо свою творити, Бо НАМ в Державі Українській жити!  …

© Володимир Ліпкан | 28.11.2024           Шпана, псевдоексперти, інтригани Базікають нестямно, наче ті барани. Слова до купи вщерть складають, А зміст відсутній, розуму не мають.   Голосять, скиглять, пустощі плетуть, Постійно критикують, бозна що несуть. Їм головне — постійно буть в увазі Тоді в них відчуття: вони — в повазі.   Безладно й гучно гомін той…

© Володимир Ліпкан | 27.10.2024 До дня Української Писемності та Мови присвячується!     Історія придушення Української Мови Що треба про писемність знати: Що історично прагнули її забороняти. Укази усілякі гучно видавали, Щоб книги українською не друкували.   Петро, заборонив нам книгодрукування І наказав з церков всі українські вилучить надбання. А Другий Пєтя далі геть пустився, Цей хлоп ніяк не…

© Володимир Ліпкан 12 жовтня 2024 року   Сьогодні День Народження святкує пан Щербак, Це - Надлюдина, Архітектор, Український маг! Письменник, мудрий Справжник і Митець, Добра і відданості справі він Взірець!   У дзеркалі кривому можна втратити усе, Утім пан Юрій вірив і плекав понад усе: Творив сучасну мову і модерную культуру, Зображував інтелігентну українську він натуру.   Він катував…

© Володимир Ліпкан 23.08.2024   День Прапора сьогодні відмічають! Окроплений сльозами - ціну йому знають! Знамено бойове Вселенського Добра? Наш прапор - стяг незламності і опір проти зла.   Наш прапор - символ волелюбного народу! Він уособлення всій екзистенції і боротьби! Щоб світ почув нарешті, усвідомив, мав нагоду, Щоб врятувати душу від хижацтва й cатани.   Незламність духу, нескорéнність, Жага…

    © Владимир Липкан 26.04.2024 ГЛАС ЛЮДЕЙ: Унылых, долгих миллионы лет Мы размножались беспрестанно. Но так не найден до сих пор ответ: За что себя так истребляли неустанно.   Кто пользу в смерти извлекает, За ширмой: кто сейчас стоит? Кто войны, смерть и беды навлекает, Всех истребить вновь норовит?   Лишь горстки знати: самозванцев-отщепенцев, По локти руки их в…

© Владимир Липкан 03.03.2024 Совсем не знак бездушия молчаливость: Гремит лишь то, что пусто изнутри Слова, дотошно вызывающе брезгливость, Молчанья звук — теперь поводыри.   Какая жизнь у эмигранта: Подчас с величием, талантом Подчас с искривой болтовней, Ведь эмигрант весь сам собой.   Покрыт величием, лоском счастья, Жизнь — водевиль, путь от напастей Он — эмигрант. Приехал он в Нью-Йорк,…

  © Владимир Липкан 23.02.2024   „И так сойдет! — кричали тут геронтократы, — Зачем нам изменения — пустые все дебаты! Прекрасно всё, менять не надо ничего, А вдруг изменишь, хуже станет от того!”   Потеря вкуса — к жизни и нововведениям, Потеря интереса — к сладким приключениям, Потеря смысла — что-то в жизни изменить, Геронтократы в этом мыслят быть…

Close