Архів публікацій категорії Політична поезія

Справжня політика становить мистецтво управління. Сучасний світ не позбавлений різноґатункових перевертнів, котрі прагнуть нав’язати світу непередбачувані моделі світобудови, нарікаючи їх різними галасливими термінами, прагнучи помістити їх у начебто несуперечливі теоретичні системи.

Концепції геополітики дедалі більше дискредитують себе, все більше унаочнюючи свій антилюдський та антигуманістичний характер.

Одіозність та метаморфози політичних суб’єктів, які прикриваються урізноманітненими різноґатунковими рішеннями під виглядом стратегій, наближають світ до сумних деструктивних та монструозних рішень.

Політика перетворилася із мистецтва управління у ремісництво з реваншизму геоісторичних суб’єктів, впровадження умодернених форм бандитизма та рейдерства, варварства, агресії та геноциду, збагачення обраних, геоісторичних маніпуляцій спеціальних служб і конспірологічних структур, змащені духом меркантилізму під приводом ідей „добра і гуманізму”.

У своїх тематичних віршах, які я зґуртував до рубрики “політична поезія”, я прагну наближати читача до формування політичного мислення і політичної культури, і врешті-решт, політичного світогляду.

Не стільки даючи відповіді, скільки показуючи та підсвічуючи ті чи інші варіанти і ситуації, що виникають у геостратегічному ландшафті, я прагну закласти усталену думку про те, що кожен має робити свою справу, споріднена праця є наслідком діяльності самоусвідомлених і самонабутих фахівців, що люблять не лише свою справу, а є передовсім, гідними та етичними.

Основним принципом світобудови в моїй поетичній творчості, зокрема в рамках поетичної поезії, виступає гуманізм. Це, власно пошук людиною самої себе, а людством в цілому своєї золотої нитки – просуванням до центру власного я, пошук істини, гармонії, щастя.

Новаторство полягає у тому, що здебільшого аналітична робота знаходить свій вияв в аналітичних доповідях, дописах у тематичних блогах, наукових статтях, монографіях і вона виражена переважно в прозовій формі.

Мій підхід є ширшим: окрім визначених форм волевиявлення і мислеформування, я пропоную читачеві інші форми подачі думок про політику: політичну поезію Ліпкана.

Вона ґрунтується на моїх професійних знаннях, адже в 2025 році 11 вересня я захистив докторську дисертацію з політичних наук, тим самим надихнувши грунтовності та аналітичності в свою політичну поезію.

© Володимир ЛІПКАН | 20.05.2025 Час дуросвітів минає, Час смертохристів триває, Світла Українська Держава Складні часи переживає.    Тож слід задуматись про постулати демократії, Що не ведуть шляхом до розквіту і спрямували в автократію. Меритократію нагально маєм формувати, Державу Українську стратегічно розвивати.   Правління гідників, достойників і праведних людей, Які формують комплекс ефективних суджень, дій, ідей, Державників, яким політика лиш…

© Володимир Ліпкан | 29.04.2025     Європо, мила, прокидайся! Уважно в світло придивляйся, Збагни, що світ істотно вже змінився, А ворог мимохіть вже біля дома опинився.   Тебе підступно ісламізували, Від справжніх цінностей прибрали, Тихенько вектор розвитку змінили, Європо: де снага, де твої крила?   Де мрії колискові про безпеку, Гарантії і механізми, справедливий суд. Як навіжені все перетворили…

© Володимир Ліпкан | 25.02.2025   Як задовбали ці геронтократи: Суцільні довбані дегенерати. Ногою вже в могилі геть стоять, І очі смертю вже відверто мерехтять.   Недолюдки і справжні людожери, Життя і Душ пожадливі зажери. Війна одвічно покручів цих притягає, Мерзотник в мирі щастя шлях не має!   Не має розуму, як у балансі жити, Скотина хоче всіх в крові…

© Володимир Ліпкан | 19.02.2025   А світ продовжував в брехні купатися, Своїми версіями "миру" упиватися. Кому ресурси треба, хто по гроші - Тепер вже точно знаємо: де гниди, а де воші…

© Володимир Ліпкан | 02.02.2025   Країна — диво, а чинуши — хлам:   Одні в Британії квіточки підрізають, Сексшоп під час війни дружини екс-чинушів відкривають, Хтось по Европам жопи смачно підмиває. Навіщо жити так? І сам, мабуть, не знає.   Такий у нас державний і глибинний апарат: Де кожен: кум і брат і сват... Але ж від цього розвою…

© Володимир Ліпкан | 08.12.2024     Питання віковічне маєм розв'язати: Як правильно Державу нашу називати? Успадкувавши малоросійські уподобання, Киваючи на історичні аналогії незазіхання, Чи то республіка, чи просто: Україна, Відлуння недоладності, незграбність форм правління. І досвід Скоропадського, Бандери і Стецька, Невже в сучасників так думка занизька? Чи може думку маємо свою творити, Бо НАМ в Державі Українській жити!  …

© Володимир Ліпкан | 28.11.2024           Шпана, псевдоексперти, інтригани Базікають нестямно, наче ті барани. Слова до купи вщерть складають, А зміст відсутній, розуму не мають.   Голосять, скиглять, пустощі плетуть, Постійно критикують, бозна що несуть. Їм головне — постійно буть в увазі Тоді в них відчуття: вони — в повазі.   Безладно й гучно гомін той…

© Володимир Ліпкан | 27.10.2024 До дня Української Писемності та Мови присвячується!     Історія придушення Української Мови Що треба про писемність знати: Що історично прагнули її забороняти. Укази усілякі гучно видавали, Щоб книги українською не друкували.   Петро, заборонив нам книгодрукування І наказав з церков всі українські вилучить надбання. А Другий Пєтя далі геть пустився, Цей хлоп ніяк не…

© Володимир Ліпкан 12 жовтня 2024 року   Сьогодні День Народження святкує пан Щербак, Це - Надлюдина, Архітектор, Український маг! Письменник, мудрий Справжник і Митець, Добра і відданості справі він Взірець!   У дзеркалі кривому можна втратити усе, Утім пан Юрій вірив і плекав понад усе: Творив сучасну мову і модерную культуру, Зображував інтелігентну українську він натуру.   Він катував…

Close