© Володимир ЛІПКАН | 2404.2026-2309.2026

 

ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: ДУХОВА СУВЕРЕННІСТЬ СТРАТІАРХА

(Історико-біографічний епос)

У першій частині другої глави п’ятого розділу крізь призму жорсткої Realpolitik розкривається тріумф державного прагматизму Полковника під час його повернення як беззаперечного Команданта нації. Автор висвітлює масштаб мислення Стратіарха, порівнюваного із залізною волею Провідника масштабу Маківеллі, який ламає вірус еміграційної отаманщини та вибудовує кадровий моноліт ОУН. Епос фіксує маніфест Полковника про розгортання таємної пресової інфраструктури та запуск асиметричного інформаційного ножа газети «Сурма», де дисципліна, підпільний лад та інституційне конструювання формують новий архетип суверенної архітектури нації.

---

Розділ V.

Еміграція та розгортання таємного мілітарного тарана

Глава 2.

Тріумф суверенної волі крізь простір глухонімих: конструювання Організму, розп’яте сонце нації, пацифікація та правовий вирок геноциду

Частина 1. Тріумф державного прагматизму: повернення Команданта, конструювання ОУН та асиметричний ніж «Сурми»

Скривавлене сонце повстало з імперської мли —
Державність Українську врешті-решт звели!

Володимир ЛІПКАН

 

 

Проте у році тім двадцять четвертім,

Пан Коновалець знову — командант!

Очільник для УВО — беззаперечний,

Він — вищий лідер, кращий номінант!

 

Чітка державницька позиція,

Революційний український націоналізм,

Найкраща того часа композиція:

То — Коновальцевський державний прагматизм!

 

Утім керманичі тенденції суб’єктності урозуміли:

Народ — основа, авангардна міць, потенціал.

Акцент на гідність і на віру в свої сили —

Такий державницький намалював новий він ареал.

 

Пан Коновалець — справжній інтегратор,

Національних партій він ідейник та маршрутизатор.

На практиці то — інтегральний націоналізм,

Засади до державності — єдиний організм.

 

Тож 1927 рік став вирішальним,

І засадничим чином епохальним.

Так утворився Провід Українських Націоналістів —

Державних та світоглядних протагоністів!

 

1929 рік натхнення теж приносить:

ОУН на історичную арену він виводить.

Бо на чолі Полковник Коновалець вже стояв,

Тож він Конгрес національний в Відні зорганізував!

 

На цьому стан невизначеності вже скінчився,

Бо лідером пан Коновалець вкотре опинився.

Постійний хаос і проблеми у координації —

Залишились у малих і невагомих концентраціях!

 

Спочатку Відень і Берлін, а згодом — у Женеві опинився,

Де штаб-квартира Ліги Націй — там Полковник оселився.

Він діяв неспроста, долаючи клятьбу і провокації,

Випалював безжально вщент він різногатункові аберації!

 

Формує Коновалець пресову інфраструктуру,

І підіймає над Європою „Сурму” — підпільну як фігуру.

УВО таємна преса — гострий та асиметричний ніж,

Соборний клич розносить крізь кордони і рубіж!