Архів публікацій категорії Geostrategikon

У даній рубриці зібрані основні поняття і терміни, якими послуговуються у сфері реалізації геостратегії.

Однією з родзинок авторського підходу є розвиток саме українськомовної термінологічної сфери, формування авторських неологізмів на засадах лінгвістики української мови, а також термінологічного поля теорії геостратегії, формування концептосфери і системних дискурсів, категорійно-понятійних і синонімічних рядів, що описують системні явища в епоху глобальних трансформацій, інституційного дизайну інфраструктурного та безпекового, інших видів геостратегічних ландшафтів. Зважаючи на необхідність формування ґрунту до мовної, культурної та технологічної інтеграції, до усіх термінів подано відповідник латинкою.

Визначення ключових понять є корисними як для студентів, магістрів, аспірантів та докторантів, так і призначені для фахівців у сферах формування та реалізації: геостратегії, геоекономіки і геополітики, геоінформційної політики, міжнародних відносин і міжнародних комунікацій, інфраструктурних стратегій, національної та міжнародної безпеки, а також тих, кого хвилюють проблеми формування системи знань про геостратегію та її творення в умовах нестаціонарності.

Наголошу, що завжди виступав за формування концептосфери у будь-якій сфері, яка піддається науковій рефлексії. Тому словники за моїм авторством є логічним продовженням моєї наукової позиції.

Свого часу я зустрів чималий спротив під час можливості публікації власних досліджень, що спонукало мене відкрити власне видавництво, яв якому і виходить вся друкована інтелектуальна продукція за моїм авторством.

Відповідно до мого листа-заяви від 19.01.2017 № 1 щодо надання Міжнародних стандартних номерів книг (ISBN) мені, як фізичній особі-підприємцю Ліпкану Володимиру Анатолійовичу  присвоєно видавничий ідентифікатор 97758.

До переліку даного типу видань належать:

  1. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України : глосарій / В. А. Ліпкан, Л. С. Харченко, О. В. Логінов . Київ: Текст, 2004. 136 с.
  2. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник / В. А. Ліпкан, О. С. Ліпкан, О. О. Яковенко. Київ: Текст, 2006. 256 с.
  3. Ліпкан В. А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник. Вид. 2-е, доп. і перероб. Київ: Текст, 2008. 400 с.
  4. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом: у визначеннях та поняттях : словник. Київ: Магістр – ХХІ століття, 2009. 162 с.
  5. Ліпкан В. А., Попова Т. В. Стратегічні комунікації : словник ; за заг. ред. доктора юридичних наук В. А. Ліпкана. Київ: ФОП Ліпкан О. С., 2016. 416 с.
  6. Ліпкан В. А. Стратегія державної інфраструктурної політики України : словник. Київ : В.А. Ліпкан, 2023. 252 с. https://doi.org/10.36059/978-966-97758-3-2

Антиукраїнство [Antyukraїnstvo, termin V. A. Lipkana] геополітичне деструктивне вчення, що заперечує можливість та факт існування: Української Держави, українства, української мови, української культури, українських традицій і цінностей, національної ідентичності, тисячолітньої історії, національної спадщини, ідеї національної української державності тощо. Формується в рамках російських геополітичних шкіл і реалізується в практиці міжнародних відносин. Форми реалізації антиукраїнства: системне нав'язування комплексів меншовартості та малоросійства (еквівалент національної…

Стратегічний наратив [Strategičnyj naratyv] 1. Змістовне ядро й ідеологічна основа стратегічних комунікацій, що містить базові принципи існування та розвитку держави, сенс реалізації; має бути покладеним в основу розробки комунікаційних стратегій органами публічної влади та базуватись на концепції „зрозумілої мови”. Наративи в комунікаційному процесі суб’єктів публічного управління є переконливою основою усіх комунікаційних зусиль та інструментом інформаційного впливу на цільову аудиторію, причому…

Стратіарх [Stratiarh, termin V. A. Lipkana] (скороч. від стратегічний архітектор, дав.-гр. στρατηγία, стратегія — мистецтво полководця, + лат. stratum — прошарок + грец. ἀρχή — „влада”, тобто „влада небагатьох”)   — еліта суспільства, творці, які внаслідок еволюції стратегічної культури в рамках соціальної системи, утворили нову форму історичної конфігурації, набувши статусної та функціональної індивідуальності внаслідок процесів внутрішньої диференціації соціальної системи з утворенням…

Геостратегічний дискурс [Geostrategičnyj Dyskurs, termin V. A. Lipkana] — 1. Мисленнєво-мовленнєва діяльність стратіархів, сукупність цілеспрямованих мовленнєвих дій, котрі вони створюють згідно з конвенціональними і неконвенціональними правилами комунікативної поведінки у процесі формування та реалізації геостратегії. 2. Логічно цілісна, опосередкована, соціально обумовлена одиниця комунікації, що передбачає врахування не тільки змісту геостратегії (секторальних стратегій), а й усіх чинників, що її породжують і зумовлюють особливості…

Гуманітарна аура нації (за Ліною Костенко) [Gumanitarna aura naciї (za Linoju Kostenko)] складова геостратегічного ландшафту, потужно емануючий комплекс наук, що охоплюють всі сфери суспільного життя, включно з освітою, літературою, мистецтвом, — в їхній інтегральній причетності до світової культури і, звичайно ж, у своєму неповторно національному варіанті і колориті. Саме ж поняття „аура” Л. Костенко визначає як невидиме світіння, яким оточені…

Інфраструктурний ландшафт [Infrastrukturnyj landšaft] складова геостратегічного ландшафту, сфера інфраструктурних відносин, що включає матеріальну єдність  природних, техногенних та антропогенних компонентів; просторове відображення накопиченої еволюції знань, умінь та навичок, компетенцій щодо ефективного управління інфраструктурним комплексом як системою в певному ареалі, своєрідна проекція ефективності інтегрального поєднання рівня інфраструктури і природного ландшафту функціонування даної інфраструктури як єдиного цілого. Інфраструктурний ландшафт формується в результаті свідомої,…

Неоатлантизм сучасна версія атлантизму, котра відкидає мондіалізм (навіть правого спрямування) як завчасне і нездійсненне в умовах нинішнього проекту. Вважається, що замість Єдиного Світу відбудеться зіткнення цивілізацій. Один із представників неоатлантизму є С. Хантінгтон. Ліпкан В. А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник. Вид. 2-е, доп. і перероб. Київ : Текст, 2008. 400 с  

Євразійство  1) складне геополітичне поняття; включає в себе: історично — східний сектор людської цивілізації, стратегічно — актуальний і потенційний блок держав і націй, які відмовляються визначати імператив ліберально-демократичної ідеології, політично — актуальне або потенційне об’єднання у військовий альянс східних держав, соціально — орієнтація на ідеократію, соціальну державу, некапіталістичний економічний лад; 2) антиукраїнська геополітична доктрина, акцентує значимість національних культур через те, що ґрунтується…

Close