Євразійство

Євразійство

 1) складне геополітичне поняття; включає в себе: історично — східний сектор людської цивілізації, стратегічно — актуальний і потенційний блок держав і націй, які відмовляються визначати імператив ліберально-демократичної ідеології, політично — актуальне або потенційне об’єднання у військовий альянс східних держав, соціально — орієнтація на ідеократію, соціальну державу, некапіталістичний економічний лад;

2) антиукраїнська геополітична доктрина, акцентує значимість національних культур через те, що ґрунтується на унікальності та неповторності кожного народу, який збагачує і євразійську, і світову цивілізацію тільки йому притаманними особливостями та цінностями. Провідною ідеєю євразійства є нейтралізація висунення будь-якої національної ідеї, водночас передбачається формування подвійної ідентичності — національної та євразійської, отже націоналізм кожного народу має комбінуватися з загальноєвразійським націоналізмом. Небезпека цієї ідеї криється і в її, на перший поверховий погляд, вигідності для України.

По-перше, концептуальною ідеєю даної концепції є духовність, яка визначається синтезом цінностей Заходу і Сходу, що в принципі вирізняє й український етнос від інших. За задумом, євразійство — модель рівноправного співробітництва народів, які досягли високого рівня самосвідомості та цивілізаційності, які є рухомими прагненням щодо ствердження соціального і міжнаціонального миру та злагоди, незалежно від того, чи живуть вони по той чи інший бік Уральського хребта. Провідники ідеї євразійства виокремлюють об’єктивні її ознаки: спільний географічний простір; спільна історична доля; подібні геополітичні інтереси; економічні зв’язки, що збереглися; синтез культур численних народів при збереженні їх самобутності, на відміну від американської концепції „плавильного казану”; російська мова як мова міжнаціонального спілкування; релігійна і міжнаціональна терпимість народів Євразії. Є. — це ідеологія Росії, котра виступає стрижневим компонентом системи національної безпеки держави, а отже відбиває національні інтереси, насамперед, Росії.

Щоб побачити потаємний бік концепції євразійства, роблячи коротенький екскурс в історію, нагадаю причини об’єднання земель у Київську державу:

1) етнічна спільність племен;

2) намагання об’єднати сили для боротьби з кочівниками та Візантією;

3) розповсюдження та визнання єдиної християнської віри;

4) економічні інтереси; 5) намагання позбавитись внутрішніх міжусобних війн;

5) спільні традиції та культура;

6) схожість мови.

Аналіз причин і передумов об’єднання земель в єдину Київську Державу повністю співпадає з засадничими положеннями концепції євразійства. Лише за першого випадку відбулося утворення нової держави, а за другого — ця мета якось дуже наївно замовчується російськими стратегами.

Ліпкан В. А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник. Вид. 2-е, доп. і перероб. Київ : Текст, 2008. 400 с