Архів публікацій категорії Geostrategikon

Геополітична експансія [Geopolityčna ekspansija]— впровадження власних національних інтересів і стратегічних цінностей у сферу життя інших націй / соціальних систем, або взагалі встановлення сфер впливу. Г.е. може бути не лише воєнною, а й економічною, інформаційною, екологічною, інфраструктурною тощо. Головним в експансії лишається чинник боротьби (прямої, непрямої) за ресурси, а в більш абстрактному плані за виживання шляхом встановлення контролю (у широкому розумінні…

Геополітична доктрина [Geopolityčna doktryna]— 1) інтелектуальна конструкція щодо реалізації національних інтересів у геополітичній сфері; 2) складовий елемент ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері національної безпеки, у якій закріплена сукупність офіційних поглядів на мету, функції, принципи та методи забезпечення національної безпеки України в геополітичній сфері.   Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан,…

  Ноосфера [Noosfera] (грец. νόος — „розум” і σφαῖρα — „сфера”) — 1) сфера розуму; 2) складова геостратегічного ландшафту, сфера взаємодії суспільства та природи, в межах якої розумна людська діяльність стає визначальним чинником розвитку (ця сфера позначається також термінами „антропосфера”, „біосфера”, „біотехносфера”); 3) єдність „природи” і культури (в широкому тлумаченні останньої — з техносферою включно), особливо починаючи з того моменту,…

Геополітична безпека [Geopolityčna bezpeka]— складова національної безпеки, свідомий цілеспрямований вплив суб’єкта управління на загрози і небезпеки, за якого державними і недержавними інституціями створюються сприятливі умови для встановлення контролю та панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, світу.   Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Геополітика як явище [Geopolityka jak javyšče]— це сфера діяльності, пов’язана з відносинами між соціальними групами, націями, державами, блоками держав, головним змістом якої є боротьба за контроль і панування над ресурсами земного, водного, повітряно-космічного, інформаційних (духовно-культурного) просторів держави, регіону, світу. Компонентами виступають: 1) наявність та взаємодія політичних суб’єктів в межах простору-часу (політична географія); 2) конфліктна ідеологія, світогляд панування та домінування однієї…

Геополітика як наука [Geopolityka jak nauka] — 1) течія в соціології, яка вивчає і аналізує в єдності географічні, політичні та інші чинники, що впливають на геополітичний потенціал держави і досліджує державу, як активного суб’єкта міжнародних відносин і політики, головним чином щодо її оточення і ставить за мету вирішити проблеми будь-якими засобами, включаючи військові, що випливають із їх довільної інтерпретаціїзмісту геополітичного…

Гегемонія [Gegemonija] (від грецьк. hegemon — вождь) — 1) здійснення одним класом (соціальною групою, державами, транснаціональними корпораціями) влади над рештою об’єктів управління, коли ця влада не зумовлена ані примусом, ані законом; 2) провідний елемент владного впливу, притаманний останнім часом державам світовим лідерам, начебто необхідного для існування ліберального міжнародного економічного порядку й системи безпеки, в тому числі інформаційного порядку, який по…

Гарантія безпеки об’єктів стратегічної інфраструктури [Garantija bezpeky ob’jektiv strategičnoї infrastruktury] — 1. Система матеріальних і нематеріальних умов та засобів забезпечення безпеки ОСІ. 2. Сукупність заснованих на правових принципах політичних, інформаційних, інфраструктурних, економічних, дипломатичних, воєнних та інших засобів, які забезпечують оптимальний рівень управління загрозами та небезпеками об’єкта стратегічної інфраструктури. 3. Порука або обов’язок, матеріальні або юридичні засоби забезпечення безпеки об’єкта стратегічної…

Галузь штучного інтелекту [Galuz štučnogo intelektu]— напрям діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних і кібернетичних технологій, який забезпечує створення, впровадження та використання технологій штучного інтелекту. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Індоктринація [Indoktrynacija] свідомий, цілеспрямований процес прищеплення людині світоглядних ідей, політичних поглядів, думок і переконань, установок, когнітивних стратегій, доктрин, смислів, наративів або професійних знань, які вона починає сприймати та ідентифікувати як власні і діяти догматично і некритично відповідно до них, фактично реалізуючи самостійно, але несвідомо, чужу волю. Термін І. з’явився у своїй першій формі в 1620-х роках як endoctrinate, що означає…