Геостратегічний дискурс [Geostrategičnyj Dyskurs, termin V. A. Lipkana]

1. Мисленнєво-мовленнєва діяльність стратіархів, сукупність цілеспрямованих мовленнєвих дій, котрі вони створюють згідно з конвенціональними і неконвенціональними правилами комунікативної поведінки у процесі формування та реалізації геостратегії.

2. Логічно цілісна, опосередкована, соціально обумовлена одиниця комунікації, що передбачає врахування не тільки змісту геостратегії (секторальних стратегій), а й усіх чинників, що її породжують і зумовлюють особливості процесу спілкування (взаємовідносин співрозмовників, комунікативної ситуації, цілей висловлювань тощо). Особливістю Г. д. є те, що він становить єдність тексту стратегії, комунікативної ситуації її оприлюднення та реалізації. Г.д. є простором формування стратегічних наративів, які не можуть бути вироблені поза контекстом національної геостратегії. Свобода і незалежність, процвітання Української Держави можливі за умови зникнення стратегічного протиборства неоєвразійста і атлантизму, тобто за умови будови засад нового світового порядку в рамках геостратегічного дискурсу, поза контекстом геополітики на засадах стратегічного балансу (еквілібріуму).

Термін розроблено професором Ліпканом В. А.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики Українисловник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Про автора

Close