Архів публікацій категорії Geostrategikon

У даній рубриці зібрані основні поняття і терміни, якими послуговуються у сфері реалізації геостратегії.

Однією з родзинок авторського підходу є розвиток саме українськомовної термінологічної сфери, формування авторських неологізмів на засадах лінгвістики української мови, а також термінологічного поля теорії геостратегії, формування концептосфери і системних дискурсів, категорійно-понятійних і синонімічних рядів, що описують системні явища в епоху глобальних трансформацій, інституційного дизайну інфраструктурного та безпекового, інших видів геостратегічних ландшафтів. Зважаючи на необхідність формування ґрунту до мовної, культурної та технологічної інтеграції, до усіх термінів подано відповідник латинкою.

Визначення ключових понять є корисними як для студентів, магістрів, аспірантів та докторантів, так і призначені для фахівців у сферах формування та реалізації: геостратегії, геоекономіки і геополітики, геоінформційної політики, міжнародних відносин і міжнародних комунікацій, інфраструктурних стратегій, національної та міжнародної безпеки, а також тих, кого хвилюють проблеми формування системи знань про геостратегію та її творення в умовах нестаціонарності.

Наголошу, що завжди виступав за формування концептосфери у будь-якій сфері, яка піддається науковій рефлексії. Тому словники за моїм авторством є логічним продовженням моєї наукової позиції.

Свого часу я зустрів чималий спротив під час можливості публікації власних досліджень, що спонукало мене відкрити власне видавництво, яв якому і виходить вся друкована інтелектуальна продукція за моїм авторством.

Відповідно до мого листа-заяви від 19.01.2017 № 1 щодо надання Міжнародних стандартних номерів книг (ISBN) мені, як фізичній особі-підприємцю Ліпкану Володимиру Анатолійовичу  присвоєно видавничий ідентифікатор 97758.

До переліку даного типу видань належать:

  1. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України : глосарій / В. А. Ліпкан, Л. С. Харченко, О. В. Логінов . Київ: Текст, 2004. 136 с.
  2. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник / В. А. Ліпкан, О. С. Ліпкан, О. О. Яковенко. Київ: Текст, 2006. 256 с.
  3. Ліпкан В. А., Ліпкан О. С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях : словник. Вид. 2-е, доп. і перероб. Київ: Текст, 2008. 400 с.
  4. Ліпкан В. А. Боротьба з тероризмом: у визначеннях та поняттях : словник. Київ: Магістр – ХХІ століття, 2009. 162 с.
  5. Ліпкан В. А., Попова Т. В. Стратегічні комунікації : словник ; за заг. ред. доктора юридичних наук В. А. Ліпкана. Київ: ФОП Ліпкан О. С., 2016. 416 с.
  6. Ліпкан В. А. Стратегія державної інфраструктурної політики України : словник. Київ : В.А. Ліпкан, 2023. 252 с. https://doi.org/10.36059/978-966-97758-3-2

Державна інфраструктурна політика (аксіологічний підхід)[Deržavnainfrastrukturnapolityka (aksiologičnyjpidhid)] діяльність уповноважених органів державної влади й управління, інститутів громадянського суспільства, яка визначає цілі, задачі, функції, принципи та стратегічні пріоритети, що ґрунтуються на стратегічних цінностях української нації, інфраструктурної політики, методи і засоби їх забезпечення. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Державна інформаційна політика (напрями)[Deržavnainformacijnapolityka (naprjamy)] забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України;…

Державна військово-промислова політика (мета)[Deržavnavijskovo-promyslovapolityka (meta)] створення на основі сучасних стандартів корпоративного управління та управління якістю, ефективної реалізації кадрового потенціалу конкурентоспроможного, високотехнологічного, функціонально збалансованого, економічно ефективного, фінансово-самодостатнього та прибуткового, раціонально диверсифікованого, ресурсо- та енергоефективного, цифровізованого вітчизняного оборонно-промислового комплексу, здатного задовольнити наявні та перспективні потреби Збройних Сил України та інших військових формувань в озброєнні, військовій та спеціальній техніці. Ліпкан В.А. Стратегія державної…

Державна військово-промислова політика (напрями реалізації)[Deržavnavijskovo-promyslovapolityka (naprjamyrealizaciї)] створення системи стратегічного планування у сфері оборонно-промислового комплексу України та системи планування довгострокових наукових і матеріально-технічних потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у продукції військового та цивільного призначення і подвійного використання; забезпечення безперервного наукового, інформаційно-аналітичного та нормативно-правового супроводження заходів з реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу; оптимізація системи державного управління у сфері оборонно-промислового комплексу…

Малоросійство © Володимир Ліпкан   Окрім зовнішньої загрози від рашизму, у рамках розвою Українства чітко діагностуються суто національні хвороби, однією з яких, на думку провідників українського націоналізму, виступає малоросійство. Дуже влучно схарактеризував малоросійство С. Петлюра: „Гірше ніж москальські воші можуть бути тільки українські гниди”. Інтелектуальні сучасники Українства звертають увагу на наслідки реалізації концепції малоросійства — колабораціонізм. Ю. Щербак змальовує їх…

Державна військово-промислова політика (мета)[Deržavnavijskovo-promyslovapolityka (meta)] створення умов для розвитку оборонно-промислового комплексу України з використанням механізмів державно-приватного партнерства та військово-технічного співробітництва з іноземними державами для виробництва високоефективного озброєння, військової та спеціальної техніки для задоволення потреб Збройних Сил України, інших органів сектора безпеки і оборони, збільшення експортного потенціалу оборонно-промислового комплексу України. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан,…

Державна безпекоінфраструктурна політика (мета)[Deržavnabezpekoinfrastrukturnapolityka (meta)] забезпечення безпеки об’єктів стратегічної інфраструктури, запобігання проявам несанкціонованого втручання в їх функціонування, прогнозування та запобігання кризовим ситуаціям на об’єктах стратегічної інфраструктури. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Державна безпекоінфраструктурна політика (завдання)[Deržavnabezpekoinfrastrukturnapolityka (zavdannja)] основні напрями діяльності компетентних органів державної влади та недержавних суб’єктів із досягнення стратегічної мети даної політики: 1) запобігання проявам несанкціонованого втручання в її функціонування, прогнозування та запобігання кризовим ситуаціям на об’єктах стратегічної інфраструктури; 2) попередження кризових ситуацій, що порушують безпеку стратегічної інфраструктури; 3) створення, впровадження, розвиток та забезпечення функціонування національної системи безпеки стратегічної інфраструктури, у…

Деінфраструктуризація[Deinfrastrukturyzacija, terminV. A. Lipkana] прояв інфраструктурного цинізму та геоекономічної експансії, свідомий та цілеспрямований процес умисного каскадного знищенні об’єктів стратегічної інфраструктури, усього інфраструктурного потенціалу країни. Див.: інфраструктурний цинізм, інфраструктурна десуверенізація(термін В. А. Ліпкана). Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Дезорганізація системи національної інфраструктури[Dezorganizacijasystemynacionalnoїinfrastruktury] (фр. désorganisation) — 1. Відсутність організованості, порушення інфраструктурного порядку в рамках інфраструктурного ландшафту. 2. Порушення встановленого порядку діяльності та функціонування системи національної інфраструктури. 3. Нанесення шкоди, за якої персонал суб’єктів реалізації стратегії ДІФСП частково втрачає здатність забезпечувати функціонування складових об’єктів стратегічної інфраструктури за призначенням внаслідок дії чинників різної природи та інтенсивності, на різних рівнях функціонування даних…

Close