Безпекознавство

Безпекознавство [Bezpekoznavstvo, termin V. A. Lipkana]

1. Наука про безпеку.

2. Наука, яка вивчає закономірності ефективного забезпечення безпеки у соціальних, біологічних та технічних системах, котрі реалізуються за допомогою відповідних відносин у сфері безпеки.

3. Галузь науки на базі творчого осмислення та переосмислення концептуального, теоретичної глибини управління, синергетики, біології, генетики, геополітики та геостратегії, політології і права, стратегії і філософії, соціології та антропології та багатьох інших наук. Б. є своєрідною матрицею наук і наукових напрямів про безпеку у будь-якій сфері життєдіяльності, яка здебільшого формалізована у вигляді безпекової політики.

4. Суспільна міждисциплінарна наука, яка досліджує загальні та специфічні об’єктивні закономірності організації та функціонування систем безпеки різного класу і виробляє на підставі їх пізнання загальні теоретичні положення, які спрямовані на підвищення ефективності їх функціонування.

5. Галузь знань, яка інтегрує прикладні аспекти політичних, інформаційних, соціальних, воєнних, економічних, технічних, гуманітарних та інших наук і орієнтована на дослідження сутності, змісту, методів, форм, органів, ресурсів, сил та засобів забезпечення безпеки об’єкта за умови впливу чинників внутрішнього та зовнішнього характеру різної природи та інтенсивності (термін В. А. Ліпкана).

Автор і розробник теорії безпекознавства – Володимир Ліпкан.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.