Інфраструктурна війна (націобезпекознавчий підхід)

Інфраструктурна війна (націобезпекознавчий підхід)[Infrastrukturna vijna (naciobezpekoznavčyj pidhid)]

політико-безпекове явище, специфічна форма прояву інфраструктурних відносин, у якій домінує збройна боротьба як продовження державної інфраструктурної політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя. Одним із завдань І.в. виступає обмеження та унеможливлення доступу до власних об’єктів стратегічної інфраструктури, природних ресурсів, а з іншого боку, — створення умов в тому числі за допомогою прямих силових заходів щодо встановлення контролю над природними ресурсами інших країн або використання природних ресурсів як фактор впливу на функціонування об’єктів стратегічної інфраструктури іншої країни. І.в. виступає інструментом:

1) перемоги над ворогом / супротивником;

2) встановлення тотального контролю над інфраструктурним ландшафтом, що може містити знецінення, викривлення, крадіжку або знищення передусім об’єктів сакрального ландшафту;

3) утвердження власного суверенітету над чужим інфраструктурним комплексом, об’єктами стратегічної інфраструктури;

4) знищення інфраструктурної могутності;

5) позбавлення інфраструктурного суверенітету;

6) унеможливлення надання життєво важливих послуг і реалізації життєво важливих функцій, повноцінного відновлення після нанесення шкоди об’єктам стратегічної інфраструктури.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.