Аналітична наратологія

Аналітична наратологія[Analityčna naratologija]

методологічний інструмент в рамках реалізації геостратегії в цілому і секторальних стратегій зокрема, оскільки саме від правильно сформульованих наративів залежить сприйняття змісту стратегій об’єктами управління і взагалі рівень керованості тієї чи іншої соціальної системи. А. н. дозволяє за всієї сукупністю різноманітних процесів нарацій, чітко ідентифікувати наратора, реципієнта та кінцеві меседжі, які наратор прагне досягти. А. н. є важливим елементом активних заходів в рамках реалізації геостратегії держави. А. н. констатує, що зміст аналітичної діяльності виражається через оповідання, а не лише через логічні закони та формули, методи, що в них використовуються. Розуміння людиною тексту аналітичних досліджень і розуміння нею самою себе в даному аспекті є аналогічним. Людина досягає саморозуміння через наратив, виділяючи у життєвому потоці певні моменти, що мають для нього певний сенс і оціночне значення, через що відбувається конструювання і підтримка через наративи власної ідентичності. Реальність створюється в аналітичних дослідженнях і передається далі в „думках” ключових експертів, аналітиків, блогерів та інших лідерів громадської думки, груповому мисленню цільових аудиторій. А.н. використовують для інтерпретації дій іншої сторони як навмисно спотвореної аналітичної викладеної інформації, призначеної не лише для приховування справжніх намірів, а й для формування сталих смислів, меседжів, які згодом виступають рушійною силою начебто самостійного мислення і формування стратегій. А.н. отримує переконливу перевагу перед іншими формами доведення до масової свідомості, оскільки застосування наукових знань, поєднаних із умілою їх подачею і оповіданням, перетворюють оповідача на впливовий інформаційний ресурс, лідера громадської думки, особи, що реально впливає на формування нових смислів і подальших відповідних керованих дій.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.