Державно-приватне партнерство у сфері безпеки стратегічної інфраструктури

Державно-приватне партнерство у сфері безпеки стратегічної інфраструктури[Deržavno-pryvatnepartnerstvo u sferibezpekystrategičnoїinfrastruktury]

здійснюється шляхом — 1) обміну інформацією між державними органами, місцевими органами виконавчої влади (військово-цивільними адміністраціями — у разі утворення), органами місцевого самоврядування, операторами стратегічної інфраструктури, громадськими об’єднаннями, організаціями роботодавців, а також громадянами щодо загроз об’єктам стратегічної інфраструктури та реагування на кризові ситуації; 2) визначення повноважень та відповідальності державних органів і операторів об’єктів стратегічної інфраструктури у сфері забезпечення їх безпеки та стійкості; 3) визначення порядку взаємодії між державними органами та операторами об’єктів стратегічної інфраструктури у різних режимах їх функціонування; 4) створення системи підготовки висококваліфікованих кадрів з метою формування та ефективної реалізації стратегії державної інфраструктурної політики; 5) підвищення комплексних знань, навичок і умінь персоналу та керівного складу операторів стратегічної інфраструктури, персоналу суб’єктів господарювання, які провадять діяльність, пов’язану із забезпеченням безпеки об’єктів стратегічної інфраструктури, з питань реагування на кризові ситуації на таких об’єктах; 6) залучення експертного потенціалу наукових установ, професійних та громадських об’єднань до підготовки галузевих проєктів та нормативно-правових актів у сфері реалізації стратегії ДІФСП; 7) залучення до виконання завдань із забезпечення сталого функціонування об’єктів стратегічної інфраструктури суб’єктів господарювання, які провадять діяльність, пов’язану із забезпеченням безпеки об’єктів стратегічної інфраструктури, громадських об’єднань та професійних організацій; 8) надання державними органами консультативної та практичної допомоги операторам стратегічної інфраструктури з питань реагування на кризові ситуації на об’єктах стратегічної інфраструктури; 9) організації забезпечення захисту персоналу об’єктів стратегічної інфраструктури від можливих загроз; 10) забезпечення резервування основних ресурсів для функціонування об’єктів стратегічної інфраструктури у різних режимах; 11) організації системи оповіщення населення та суб’єктів господарювання про інциденти та кризові ситуації на об’єктах стратегічної інфраструктури; 12) створення системи самооцінки віднесення об’єктів стратегічної інфраструктури за критеріями, визначеними профільним законом, створення інформаційних ресурсів для підвищення рівня знань із забезпечення безпеки об’єктів стратегічної інфраструктури; 13) створення механізмів для саморегулювання, обміну інформацією між операторами об’єктів стратегічної інфраструктури у певній сфері; 14) створення та підтримки розвитку систем сертифікації та оцінки відповідності у різних сферах реалізації державної інфраструктурної політики.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.