Українство

Українство

© Володимир Ліпкан

У політологічній науці міститься чимало досліджень окремих фрагментів даної теми, утім, якщо брати безпосередньо лексему „українство”, то вона має не значну представленість в політологічному дискурсі і здебільшого кристалізується через екстраполяцію націоналістичних, філософських та історичних доробок і меншим чином стосується геостратегії

Українство – історично сформована адаптивно-еволюційна система ознак і властивостей, які вирізняють:

• українську людину, котра усвідомлює: 1) свою належність до української нації, 2) історичну долю українського народу; 3) часова перспективу; 4) самопошану і національну гордість;
• українську культуру та традиції, самобутність,
• державницько-національну приналежність з-поміж інших аналогічних об’єктів (феноменів).

Пророча характеристика українства надана Тарасом Шевченко:

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую збудять…

Ох, неоднаково мені…

Зміст поняття

Українство — геостратегічне конструктивне і життєдайне вчення, що обґрунтовує необхідність:

• реалізації і творення ідеї української національної державності;
• створення українцями на території України самостійної соборної, незалежної Української Держави;
• забезпечення функціонування української мови як корінної мови української нації та офіційної мови держави;
• розвитку української культури;
• української церкви;
• плекання тисячолітньої історії української державності;
• розвитку українських традицій і цінностей;
• впровадження національної ідентичності;
• збереження національної спадщини;
• налагодження стратегічних зв’язків земель, населених етнічними українцями;
• поширення інформації про історичні зв’язки земель, населених українцями з українськими національними державними утвореннями у різні історичні періоди;
• реалізації просвітницької функції через висвітлення у навчальних програмах і підручниках для закладів освіти правдивої історії етнічних українців на історично населених ними землях , проведення заходів, спрямованих на розвінчування міфів про Українську Державу;
• реалізації геостратегії сучасної Української Держави;
• реалізації української національної мети, стратегічних національних інтересів та ідеалів.

Концепція українства формується в рамках українських геостратегічних шкіл та студій, в глибинних скарбах митців української літератури, музики, художнього та образо-творчого мистецтва, пісень і реалізується в практиці міжнародних відносин. Зокрема, С. Петлюра інтернаціоналізував українське питання піснею[1].

Антиподом українства виступає деструктивна концепція антиукраїнства як відлуння екзистенційної та одвічної ворожнечі між московським режимом і українством.

Концепція

Мета Українства — утвердження Української Держави у світі як сильної та авторитетної європейської держави, здатної забезпечити сприятливі як внутрішні, так і зовнішні умови для сталого розвитку і реалізації свого стратегічного потенціалу, економіки та українського суспільства.

Завдання Українства:

• сприяння та участь у забезпеченні незалежності і державного суверенітету України,
• відновлення територіальної цілісності Української Держави;
• захист прав та інтересів громадян України по усьому світу, в тому числі етнічних українців ( право на отримання освіти українською мовою та її вільне використання; громадянські права; соціальні права; культурні права; релігійні права; право доступу до україномовних засобів масової інформації; право на мирне зібрання);
• сприяння та участь у протидії агресії будь-яких країн проти української державності;
• сприяння у реалізації курсу на набуття повноправного членства в ЄС та в НАТО;
• лобіювання стратегічних національних інтересів у міжнародних організаціях;
• просування українського експорту і сприяння у залученні іноземних інвестицій;

Базою Українства виступають зусилля, спрямовані на розвиток відносин стратегічного характеру з ключовими партнерами у сфері міжнародних відносин, передусім з ЄС, НАТО та їхніми державами – членами, здійснення взаємовигідного співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями.

Геостратегії Українства — напрям дій та мистецтво активної самореалізації або інтервенції української нації на базі власної цивілізаційної національної ідентичності. Потребує наявності розробленої, упровадженої геостратегії Української Держави, яка передбачатиме ефективне функціонування та розвиток у багатовимірному геостратегічному ландшафті. 

Українство реалізується у відповідних проукраїнських доктринах / стратегіях:

• українська геостратегія;
• геостратегія євроінтеграції;
• атлантизм;
• континенталізм;
• стратегія блакитного океану;
• безпекоцентризм.

Росія чітко протиставляється як колективному Заходу, так і США, артикулюється як “інша цивілізація” чи середовище, в якому повинна виникнути “нова цивілізація” як вища форма рашизму. Складовим рашизму має виступати позбавлене та видержавлене зненаціоналізоване і позбавлене ідентичності українство.

Споконвічною загрозою для Українства виступав московський режим, артикуляція найвищої форми суперечності якого сформована в ідеології рашизму.

М. Грушевський відзначає, що „теперішнє Українство се те що було од віків на Українськїй землї: домаганнє для українського народу рівного права з иньшими народами — права бути господарем на одвічній своїй землї. Тільки що народ той називав себе в давнїх віках народом руським; а як ся назва стала означати і Великоросів, і тих що від українського народу його права відбирали, то він не схотїв далї сим іменем називатись і пошукав собі иньшого імени. А дїло його старе — те що почалося богато віків тому”[1].

В рамках розвою українства чітко діагностуються національні хвороби, однією з яких, на думку провідників українського націоналізму виступає малоросійство.

Носіями малоросійства виступають малороси.

Системоутворювальні чинники українства

• українська мова та українська культура;
• українськість в її етнічній, культурно-мистецькій, громадянсько-політичній та інших формах;
• україноментальність;
• українська державність;
• націотворчість і націогенез;
• український епос;
• український етнос;
• українські говірки;
• ефективна система національної безпеки (безпека особи, суспільства і держави як триєдиного організму)
• ефективна форма правління на засадах безпекоцентризму

Геостратегічний Ландшафт Українства

включає сучасну територію Української Держави, а також історично населені українцями землі на:

• Кубані;
• Стародубщині;
• Північній та Східній Слобожанщині в межах сучасних Краснодарського краю;
• Білгородській;
• Брянській;
• Воронезькій;
• Курській;
• Ростовській областях, які тимчасово перебувають у складі Російської Федерації.

Джерела:

[1] Грушевський М. Звідки пішло Українство і до чого воно йде. Київ : Друк-ня Акц. тов-ва „Петро Барський”, 1917.

[1] Пересунько Т. Культурна дипломатія Симона Петлюри: „Щедрик” проти „русского мира”. Місія Капели Олександра Кошиця (1919–1924). Київ. Видавничий дім «АртЕк», 2019. 312 с.

[1] Маланюк Є. Малоросійство. Київ : Український пріоритет, 2015. 48 с.

[2] Щербак Ю. Вбити імперію зла: Росія — вічний ворог України. Київ : Дух і Літера, 2023. 296 с.