Практична геостратегія #3: структурно-понятійна модель геостратегічних дискурсів

Продовжую публікувати частину свого виступу “Практична геостратегія”

на I Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми реалізації прав, свобод і законних інтересів суб’єктів права в Україні»,

яка проходила 9 листопада 2023 року в Київському національному університеті технологій та дизайну  

Детальніше тут.

Модель геостратегічних дискурсів

“Україна — це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула”

Ярослав Стецько.

Пропонується авторська модель системних дискурсів геостратегії — сформований образ геостратегії з метою вироблення цілісної картини її пізнання крізь виділення об’єднаних за змістом дискурсів:

• стратегічний дискурс — в рамках якого визначаються топологічні характеристики секторальних стратегій і геостратегії. Описується такими поняттями: геостратегічний дискурс, стратіарх, стратегічна готовність, стратегічна політика, стратегічна архітектура, стратегічна дивергенція, стратегічна конвергенція, стратегічна інфраструктура, стратегічна фрагментація;
• політологічний дискурс — подається структурно-факторна модель політичних інститутів, що формують і реалізують геостратегію. Описується такими поняттями: стратегічна автономія, стратегічна меритократія, стратегічне управління, стратегічні комунікації, стратегічні національні інтереси, стратегічні пріоритети, стратегічний нейтралітет;
• праксеологічно-безпековий дискурс — визначаються засади політико-безпекової практики, презентуються організаційно-функціональні моделі структури системи суб’єктів забезпечення безпеки. Описується таким поняттями: стратегічна безпека, стратегічна нестабільність, стратегічне моделювання, стратегічне планування, стратегічне прогнозування, стратегічне позиціонування, стратегічне убезпечення;
• правовий дискурс — з позицій правничої герменевтики та стратегічної правотворчості аналізуються засади розроблення національної геостратегії, секторальних стратегій, визначається їхня ієрархія в системі нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері геостратегії. Описується такими поняттями: стратегічна правотворчість, стратегічна правова політика, стратегічні правові акти, стратегічні правові норми, стратегічні документи;
• онтологічний дискурс — визначається онтологічне значення та стратегічну цінність збереження та дальшого творення стратегічного потенціалу, синергетичного розвитку інституційної спроможності та потенціалу інститутів громадянського суспільства в тому числі через механізми державно-приватного партнерства. Описується такими поняттями: стратегічна рівновага, стратегічна стабільність, стратегічна стійкість;
• гносеологічний дискурс — визначаються засади розвитку теорії геостратегії, її місця в системі політологічного та націобезпекознавчого знання. Описується такими поняттями: дискурсивний аналіз, наративний аналіз, стратегічний рівень мислення, стратегічний аналіз, стратегічні сценарії, сценарний підхід;
• аксіологічний дискурс — встановлюється цінність геостратегії як концептуального інструмента будови і стратегічного творення Української держави за умови впливу чинників різного характеру та походження. Описується такими поняттями: стратегічна цінність, стратегічний наратив, стратегічний контент;
• феноменологічний дискурс — встановлюється сутність та призначення, прояви у дійсності сучасних геостратегій в епоху нестаціонарності. Описується такими поняттями: стратегічна ясність, стратегічна невизначеність, стратегічний наратив, стратегічний контекст;
• телеологічний дискурс — встановлюються критерії визначення стратегічної мети, стратегічних пріоритетів. Описується такими поняттями: стратегічна мета, стратегічна перспектива, стратегічний план;
• мілітарний дискурс — визначається сутність та призначення війн у творенні геостратегії різними країнами, впровадження сили як елемента міжнародних відносин. Описується такими поняттями: стратегічна поразка, стратегічна помилка, стратегічний наступ;
• космологічний дискурс — виходячи із космологічного вчення, фізичний вакуум створює космічну антигравітацію, яка керує динамікою космологічного розширення в сучасну епоху. Через це космологічне розширення прискорюється, а чотиривимірний простір-час Всесвіту стає статичним. Відповідно до цього, якщо раніше відхід від балансу був не притаманним різноманітним стратегіям як політико-безпековим практикам, він сприймався як збій в алгоритмі соціального управління, і відповідно навіть не порушувалося питання в постановочному плані щодо розгляду змісту та походження темної матерії, природи нестаціонарності і окремих її проявів (дестабілізація, злочинність, кліматичні зміни, голод, епідемії, війни тощо), то нині завдання стратіархів (стратегічних архітекторів) полягає у передбаченні і прогнозуванні настання як можливих, так і, на перший лінійний погляд, неможливих подій з урахуванням космологічної теорії — збільшення непрогнозованого впливу темної матерії та нестаціонарності на біоістоти. Описується такими поняттями: ;
• наративний дискурс — визначаються засади формування і впровадження в усіх елементи політичної системи стратегічних наративів, їх синхронне застосування та консенсуальне розуміння і чітка реалізація. Описується такими поняттями: стратегічний наратив, гранд-наратив, стратегічний контекст.

Особливістю даної моделі є те, що основні категорії та поняття визначенні в авторському словнику термінології.

Тобто дана модель не є абстрактною, а описується тмим поняттями, визначення яких можна знайти у відповідному словнику.

Для полегшення користування і більшої операціоналізації та масштабування категорійно-понятійних знань, я на даному сайті виокремив рубрику, яка має назву Geosrategikon

У даній рубриці зібрані основні поняття і терміни, якими послуговуються у сфері реалізації геостратегії.