Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Владимир Липкан | 29.06.2025     Что такое Влюбленность? Некая окрылённость. Лёгкая фантазийность, Воздушная экспрессивность, Приятное сердцебиение, Ночи до умопомрачения, Стихи как прекрасный ручей, И нежность хоть капли испей.   Разве могли беззаботно влюбляться, И беспричинно под звёздами быть, И без резона так громко смеяться, И не за что, а вот просто — любить?   Если бы сразу, при…

© Владимир Липкан | 21.06.2025     Люди стали Чужими друг другу: Одиноко бегут — кто куда. Кто-то ищет для секса подругу, Кто-то просто сжигает себя.   Волны красок, людей разношерстных, Суматоха везде, круговерть. Большинство из людей мелкопресных Суета, словно вечный трансферт.   Всюду шум, гам бескрайности, кипиш: Все куда-то, суетно спешат. Тишины ты, порой, не услышишь, Интернеты, тик-токи гремят.…

© Володимир Ліпкан | 25.06.2025     У чому Дружба чоловіка й жінки полягає, І де межа, яка з Коханням розділяє? Як передбачити, відчути той порив, Який підкаже: Дружби час вже сплив.   Одмінной рисою фізичний потяг є. Він визначальний для Кохання поза все! Духовна близькість, дружба, розуміння — Ніколи не замінять плотського хотіння.   Жага до тіла всього смакування,…

© Владимир Липкан | 22.06.2025       Борьба с борьбою борется, Борьба борьбу борбёт, Борцы в борьбе отборются, Борьба борьбу вборбёт.   В борьбе борцы поборются, Борьбою заборбят. Борьба с борьбой не борется, Борьбыщи в борьбопад.    

© Владимир Липкан | 15.06.2025 Бездарности и пошляки, приспособленцы, Ремесленники, равнодушные и иждивенцы. Окраинность мышления и скудность их ума: Уж как ни прячь, но явственно видна.   Стеснительность, застенчивость и уязвимость, Закрытость неприкрытая и многотерпеливость. Всё человечество погрязло в масках маскараде: Защитные, терпил, для нападения — как на параде.   Провинциальность нормой жизни стала В быту, убогости мышления и скудности…

© Владимир Липкан | 13.06.2025     Причина, следствие — уж роли не играет: Кровавый шабаш миром заправляет. Нет права больше, нету дипломатии — Есть сила, смерть, режим и автократия.   Кого и как убить и уничтожить, Загеноцидить и на ноль умножить — Решает тот, кто более силён, И это не равно, что мудр и более умён.   Ракеты, дроны,…

© Владимир Липкан | 13.06.2025     Когда-то, в детстве, Маму не могли мы поделить: Всё мало, как казалось, было каждому внимания. "Я не могу без Мамы жить!" — Неистово звучали звуки, крики, пожелания.   Когда-то, Мама была самой дорогой, Желанной, ценной, так необходимой. И в мире так никто не смог другой: Заботиться, любить и быть незримо уязвимой.   Бессонны…

© Владимир Липкан | 11.06.2025 Творца я попросил мне даровать Терпение, Чтобы развить у себя все умения, Чтоб научиться всё не принимать, Разумно размышлять, решать и понимать.   "Терпенье не даруют — учатся ему. Оно — есть результат и цимус испытаний. К нему потребно подойти лишь самому, В процессе долгих жизненных скитаний".   Просил Творца Гордыню у меня забрать. Порою,…

© Владимир Липкан | 09.06.2025     Жизнь не подвластна седовласым старикам, И копоть седины стаёт всё глубже и белее. Их молодость как будто бы перелетела к нам, Их жизнь теперь летит, и с каждым днём быстрее.   Улыбки глаз, сердечный свет душевный, Незрима молодость, украдкою, года таит. Ведь жизнь проходит только смелый, Закон Вселенной этим всем рулит.   Пуская…

Close