Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Владимир Липкан | 14.05.2025     В океане пошлости и скудного разврата Собрались полоумные, дегенараты... Куда интеллигенция вдруг подевалась, Исчезла иль растоптана, иль самоустранялась?   Спецобработка, вирус пропаганды — Мышление как у стада, скорость как у панды. Дурное возвели всё в наивысший ранг, Хорошее скрывают: человек — дурак!   Сворованное время, украденные дни, Поникшие душонки, погасшие огни, Обкраденные души,…

© Volodymyr LIPKAN | 05.13.2025   Congratulations to Olena LIPKAN as a creative part of the best streaming of the year My Drama according to the Webby Awards. The Webby Awards is the leading international award honoring excellence on the Internet. Established in 1996 during the Web’s infancy, The Webbys is presented by the International Academy of Digital Arts and…

© Владимир Липкан | 12.05.2025     Извлечь нам пользу нужно научиться из потерь, Тогда развитие любезно приоткроет дверь. Без трудностей так тяжело формироваться, Успеха и вершин всё новых добиваться.   В уюте беззаботности, спокойствии и сне, Не сможем развиваться, ведь мы на веселе. Отсутствие преград и трудностей, забот Навряд ли к полносчастью когда-то приведёт.   Ум человека в том…

© Владимир Липкан | 09.05.2025     Слабосильное Добро порождает только зло. Зло без силы просто стук, мимолётный тихий звук. Потому Добро без силы понуждает зло расти. Быть Добру и быть всесильным, побеждать и мир нести!

© Владимир Липкан | 07.05.2025     Обломки прошлого уверенно манят, Влекут и вяжут плетью у дороги, Людишки многие лишь прошлое боготворят, О настоящее бездушно вытирая ноги.   "А помнишь, были времена!" — Такие сказки все лепечут. И возвышаясь, в абсолюте старина О будущее все мечты калечат.   Какие сказки, говор, нить, Какая сказочно упрямая дорога. Зачем вам прошлое так…

© Володимир Ліпкан | 07.05.2025     Коли потрібно рішення приймати, То іншого не слід у радники нам брати. Тож небезпечно й раду іншому давати, Бо щиро — мало хто нам буде помагати.   Відвертість, щирість — винятки в житті. Ненависть, заздрість, злість вирують. Тож звикнути і самостійно по життю іти, А добрі люди самі хай на вас чатують.

© Володимир Ліпкан | 05.05.2025   Тобі сьогодні 20 наступило, Бажаю підхопити всі вітрила. Я зичу щастя: маєш крила мати — Вони до мрії будуть тебе доставляти.   Вже третій курс, ще рік — й нове життя. Назад, на жаль, не буде вороття. Тому обдумай кожен крок і власні дії, Щоби в житті ТИ був щасливий!   Цінуй свій особливий…

© Володимир Ліпкан | 04.05.2025 Людей в житті втрачають лише раз, Коли прийде скрутний, сутужний час. Підчас ми попрощатись не встигаємо, Теплом любові світ цей марно зігріваємо.   Втрачаємо не лише ми людину: У забуття поза страждань і часу плину Уходять спогади, життя, кохання радісні моменти, Ти усвідомив: сплинув час, не ті експерименти.   Людина залишає світ, відгостювала. Вона вважає:…

© Володимир Ліпкан | 29.04.2025     Європо, мила, прокидайся! Уважно в світло придивляйся, Збагни, що світ істотно вже змінився, А ворог мимохіть вже біля дома опинився.   Тебе підступно ісламізували, Від справжніх цінностей прибрали, Тихенько вектор розвитку змінили, Європо: де снага, де твої крила?   Де мрії колискові про безпеку, Гарантії і механізми, справедливий суд. Як навіжені все перетворили…

© Владимир Липкан | 15.04.2025     Бездарность деятельна и активна, Порой настойчива и неприятно агрессивна, Такою пробивною, мощной силой обладает, Что всех со своего пути в момент сметает.   Активность Ей приносит нужные плоды. Неизгладимые, но оставляет меткие следы: Безвкусицу и примитивность смело прививает, От идеалов эстетических искусно отвергает.   Бессмыслица везде гласит с телеэкранов, В смартфонах, сетях и…

Close