Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Владимир Липкан | 02.06.2025     Злые слова нельзя позабыть: Обильная чаша уж полно испита. Хрупкая, тонко-незримая нить Увы, понемногу размыта.   Злые слова невозможно вернуть, Ранят они безупречно, Будьте добрее, ведь в этом вся суть, Любовь, отношенья не вечны.   Люди ругаются страстно — во всю, Мирятся же — на половину. Так, постепенно, любовь в дежавю Перетекает в…

© Володимир Ліпкан | 31.05.2025     Фольклорна казка джерелом латентних смислів виступає, Етноментальний код всіляко розкриває, В ній відбувається об'єктивація ментальних настанов, Що удоступнюють до розуміння глибини основ.   Казкова творчість супертекстом є, Бо виняткову семантичність і насиченість несе. Казки, мов архітектори, формують семіологеми, Як є увиразненим чуттям міфологеми.   В священних досвіду етнічного і самобутнього підвалах, На вузлових…

© Володимир Ліпкан | 25.03, 13.04., 25.04, 29.05.2025   Малюк-синок до Батька підійшов, Бо поцікавитись кортіло, Сказати, де він відповідь знайшов, А з чим йому у пошуках не пощастило.   Питанні ці ретельно він формулював, Бо істину в Природі той малюк шукав. Тож вийшло батьківське оповідання: Не стільки відповідь на запитання, А скільки одповідь Батьківська, Щодо природи й людське місце,…

© Владимир Липкан | 29.05.2025     Он души собирал в одну коллекцию, Ни сил, ни время не щадя, Он жизни спешно воровал сентенцию И возвышал себя — не их любя.   Они, как бабочки и мотыльки, летели Из мира каждодневно-серой суеты. Любви и нежности, и ласки захотели, Ему доверив тайные и сокровенные мечты.   Брюнетки, рыжие, блондинки, Душнилы, вайбы…

Чекати не потрібно! Можна і не дочекатись, Тоді на BMW вже ти не зможеш покататись. Емоції, шаленість, кращі і сильніші відчуття, Це BMW, повір, лиш спробуй — все ж одне життя! Життя — емоції, емоції — це BMW, Бо кращого нема, тож не обдурювай себе!

© Володимир ЛІПКАН | 20.05.2025 Час дуросвітів минає, Час смертохристів триває, Світла Українська Держава Складні часи переживає.    Тож слід задуматись про постулати демократії, Що не ведуть шляхом до розквіту і спрямували в автократію. Меритократію нагально маєм формувати, Державу Українську стратегічно розвивати.   Правління гідників, достойників і праведних людей, Які формують комплекс ефективних суджень, дій, ідей, Державників, яким політика лиш…

© Владимир Липкан | 18.05.2025   Задёшево купить, Задорого продать Таков уклад у жизни: С него ни дать не взять.   Для этого искусства Приёмы знать должны, В душонке пусто-пусто, Погряз весь мир во лжи.   Обман и ложь и лицемерье Такое долго-дикое похмелье. Друг друга норовят все обмануть, Таков теперь у человечества "свой путь"?   Религия в служанку для…

© Владимир Липкан | 16.05.2025     Меньше сутулиться в прошлом, Реже по полкам шнырять, Меньше кручиниться в думах, Стараться всё — там оставлять.   Брать меньше горя, печали, И не пускать грусти катущий ком. Ты — не один на причале, Каждому — свой рубикон.   Больше старайся смеяться, Солнцем себя освети, Почаще стремись улыбаться, Дорогою Счастья иди.   В…

© Володимир Ліпкан | 16.05.2025     Глухоніма душа, сліпі й відсохлі очі, І серце — камінь: животіють в самоті. То де ж ти Любчико, сягай височінь, Живи, відчуй, кохай, іди!   Прокинься з летаргії відчайдушній, Відчуй життя своїми фібрами душі. Живи у злагоді великодушній На крилах щастя гарячо лети.   Після творчих дискусій с Анатолієм Володимировичем Яковцем, НН Інститут…

Close