Гегемонія [Gegemonija] (від грецьк. hegemon — вождь)

1) здійснення одним класом (соціальною групою, державами, транснаціональними корпораціями) влади над рештою об’єктів управління, коли ця влада не зумовлена ані примусом, ані законом;

2) провідний елемент владного впливу, притаманний останнім часом державам світовим лідерам, начебто необхідного для існування ліберального міжнародного економічного порядку й системи безпеки, в тому числі інформаційного порядку, який по суті формується поза контекстом державних еліт. Г. забезпечує створення низки преференційних стратегічних благ, зокрема відносно відкритих ринків, стабільної міжнародної торговельної валюти, і формує комплекс стратегічних передумов для позбавлення суверенітету інших країн.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Про автора

Close