РОЛЬ КІБЕРЗАХИСТУ В ПРОЦЕДУРІ ЗМІНИ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
Ліпкан В. А.
науковий керівник – доктор юридичних наук, професор,
професор кафедри кримінального права, процесу та криміналістики
Академії праці, соціальних відносин і туризму (м. Київ, Україна)
ORCID: 0000-0002-7411-2086
Шевченко О. О.,
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти,
аспірант Академії праці, соціальних відносин і туризму
(м. Київ, Україна)
ORCID: 0009-0007-8352-1125
Для цитування:
Ліпкан В. А., Шевченко О. О. Роль кіберзахисту в процедурі зміни цільового призначення земельних ділянок за допомогою методів штучного інтелекту. Теоретико-прикладні аспекти розвитку цифрової держави в Україні : матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 14 листопада 2024 р.). Київ : Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, 2024. С. 18-20.
Захист персональних даних, конфіденційної інформації та документів суб’єктів публічного та приватного права, в тому числі про їх приватну власність є безумовним та першочерговим завданням компетентних органів національної безпеки України.
Нещодавня операція українських кіберфахівців Головного управління розвідки України, внаслідок якої було повністю знищено документи та дані (без можливості їх відновлення), що зберігалися на уражених серверах військових, адміністративних та фінансових установ Російської Федерації, нанесла не тільки критичну шкоду вищезазначеним даним, а й стала негативними репутаційним ударом по системі кіберзахисту цієї країни.
Реалізація української земельної реформи та як наслідок повна цифровізація земельних ресурсів, особливо в умовах дії воєнного стану, є головною прерогативою всіх правоохоронних органів, що мають доступ до таких даних та документів.
При впровадженні прогресивних способів та методів штучного інтелекту, в діючі системи публічного адміністрування, в тому числі, що стосуються зміни цільового призначення земельних ділянок, необхідно дотримуватися найвищого ступеню захисту, а також принципів та положень, які б уникали можливості несанкціонованого доступу третіх осіб до конфіденційної інформації, персональних даних, також будь-яких інших даних та документів про землевласників та землекористувачів.
Розробка критичних точок у системі штучного інтелекту для запобіганню витоку інформації, під час зміни цільового призначення земельних ділянок, повинно ґрунтуватися на побудованій системі кіберзахисту, що дозволятиме запобігти негативних наслідкам втрати даних до сторонніх осіб.
Визначений В.А. Ліпканом термін кіберзахисту, являє собою сукупність організаційних, правових, інженерно-технічних заходів, а також заходів криптографічного та технічного захисту інформації, спрямованих на запобігання кіберінциндентам, виявлення та захист від кібератак, ліквідацію їх наслідків, відновлення сталості і надійності функціонування комунікаційних, технологічних систем. [1]
Важливим витком у сфері кіберзахисту систем, на основі методів штучного інтелекту у США, є запуск програми маркування на пристроях та серверах, який відповідає заздалегідь розробленим критеріям, що зможуть відображати «Знак кібердовіри США», що має на меті підтвердження надійності цього ресурсу. Як заявляють Федеральна комісія зі зв’язку (FCC) США і Національний інститут стандартів і технологій (NIST) США (розробники цієї системи) – це впровадження убезпечитись всі державні органи та їх посадових осіб, а також громадян США від несанкціонованого доступу третіх осіб та зловмисників від втрати або викрадення службової інформації та даних, що стосується володільців та розпорядників таких даних.
Ця вищезазначена система критеріїв створена для:
– безпечного зберігання будь-яких зібраних даних, інформації та документів і надання їх тільки автоматизованим та перевіреним суб’єктам, з можливістю видаляти дані, які не є критичними для функціонування системи;
– вміння виявляти будь-які незвичні дії стосовно інформації, даних та документів, і попереджати суб’єктів, які мають певні повноваження;
– отримання своєчасного оновлення програмного забезпечення для захисту від нових загроз;
– надання авторизованим суб’єктам інформації про прийняття рішень щодо будь-якої видозміни або видалення інформації, даних або документів про визначені об’єкти.
Тобто, маючи досвід США, у сфері кібербезпеки, можливо розробити та імплементувати в систему Державного земельного кадастру України, схожих механізмів захисту, які б включали в себе:
– критерії одночасного захисту інформації від витоку до третіх осіб конфіденційної та персональної інформації, в тому числі документів та даних про земельні ділянки;
– унеможливлення викривлення та спотворення їх змісту та як наслідок знищення;
– комплекс методів на основі штучного інтелекту, які слугували б запобіжником для будь-якої маніпуляції та підтасування фактів використання земельних ділянок, та як наслідок незаконної їх зміни.
Запровадження новітніх та інноваційних методів у сфері кібербезпеки України повинно бути геостратегічною метою нашої держави на наступні десятиліття, результатом яких буде зниження корумпованості суб’єктів, які безпосередньо мають доступ до таких даних та автоматизованість і налагодженість процесів з одночасним високим захистом цієї інформації.
Список використаних джерел:
- Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В.А. Ліпкан, 2023. 252 с. ISBN 978-966-97758-3-2.
