© Володимир ЛІПКАН | 2404.2026-0309.2026

ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: ДУХОВА СУВЕРЕННІСТЬ СТРАТІАРХА

(Історико-біографічний епос)

У другій главі третього розділу розгортається запекле хрещення майбутнього Команданта за гранітними ґратами тюрми «Бригідки», де австрійське судилище намагалося зламати волю українського студентства. Автор на основі гострих історичних паралелей із сучасним воєнним протистоянням відтворює виснажливе багатомісячне голодування арештованих та перший політичний гарт Полковника, який вщент розбив ілюзії європейського легалізму. Епос фіксує переломний момент, коли судові процеси та імперські камери випікають із молодого правника залізну сталь безкомпромісного мілітарного сепаратизму, перетворюючи характер на зброю вищої державної суб’єктності.

.

«У долі Полковника Коновальця існує сакральний, містичний червневий вузол.

• НАРОДЖЕННЯ — 14 червня 1891 року він приходить у цей світ у Зашкові;
• ЗБРОЯ РОЗУМУ — у червні 1914 року, він успішно закінчує юридичний факультет Львівського університету;
• ТАРАН ІСТОРІЇ — саме 28 червня 1914 року в Сараєво лунає постріл, що вбиває ерцгерцога Фердинанда і стає безпосереднім каталізатором Першої світової війни.

Народження Лідера, здобуття ним вищої інтелектуальної зброї та вибух геополітичного тарана, що зруйнує імперії, відбуваються в одній містичній точці часу. Про цей Рок долі, який вивів Полковника на національний маршрут — у наступних строфах…

Розділ III.

Львів. Академічна гімназія та університетський гарт Стратіарха

Глава 2. Каталізатор епохи: гартування характеру

Маніфест Міхновського палав в його умі,
А самостійництва ідеї спалювали кволу млявість.
Не залишав він місця малоросійській імперській тьмі,
У Коновальця вкарбувалася національна і державна сталість!

В союзі з УНП міцніли вольові соратників орбіти, —
Де кожен побратим ламав безкомпромісно ланцюгів полон.
Для лідера це шлях — імперії дощенту розгромити,
Бо Коновалець сформувався як національний камертон!

Студент Євген відвідував не просто збори,

У такий спосіб діяти із розумом почав.

Препарував світоглядно він наукові твори,

Геостратегію держави в голові вже малював.

Військові курси згодом організував для мас,

Де тактика, стрільба і дисципліна — всі в пошані.

Бо розумів: формує він національний сплав, свій час,

Життя вирує тут, на барикадах, а не на екрані!

І знову червень, місяць духом Коновальця оповитий,

Успішно іспити у Львівськім університеті склав.

Правничий факультет — етап отримання знання закритий,

Час дій рішучих, стратегічно мотивованих настав!

Такий несамовито вдалий місяць, а не рік:

За кілька тижнів Перша світова почнеться…

Для Коновальця тут настане новий долі лік,

Де гарт шляхетний правника кується.

У липні вибухнула Перша світова війна.

Ламала долі, руйнувала вщент держави.

Для Коновальця також це журба,

В австрійській армії він опинився без підстави…

Рок долі: воювати за корону австро-угрів — не свою:

Чужу по духу, по світогляду, за змістом і по суті.

Коли ж державність ми збудуємо свою?

Коли опинимось на власному національному маршруті?