© Володимир ЛІПКАН | 2404.2026-0109.2026

ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: ДУХОВА СУВЕРЕННІСТЬ СТРАТІАРХА

(Історико-біографічний епос)

Новий історико-біографічний епос на основі досліджень Ігоря Коляди.

Перша частина третього розділу переносить у штормовий Львів, де стриманий аристократізм Євгена трансформується у запеклий Чин під час університетських барикад за мову та першого арешту.

Розділ ІІІ.

Львів. Академічна гімназія та університетський гарт Стратіарха

Глава 1. Літопис  росту: коріння меритократії

Яким у спомині студентства він лишився,

Обрав свій правий і буремний шлях в вершинах,

Не у юрбі знедолених він розчинився,

Аби Державність будувати по цеглинах!

Зі смаком вишукане зовнішнє вбрання,

Ґрунтовність думки, небагатослівність,

Уміння протриматися в тіні – солідне надбання,

Шляхетний аристократизм, не експресивність.

Тож громадянська зрілість поступово визрівала,

Цей час постав ідейників як формування коло.

До боротьби свідомої і політичної штовхала,

Соратники юрбились, купчились навколо.

Та шторм барикад роздирав кабінети,

За право на мову піднявсь Львівський виш.

Там кулі летіли, мов злі силуети,

І тишу розбив мілітарний нам клич!

Там кров’ю вкарбувано ім’я Адама,

Поліг Коцко за вольності й права.

Для лідера ця смерть — запекла рана,

І пам’ять, що із ним в віках жила!

Попри завзятість до ретельного навчання,

Пошану до законів і легалізації можливих партитур,

Обрав він шлях до боротьби й змагання,

Бо волю нації нутром відчув на подих і впритул.

Австрійські ґрати, морок стін тюремних і кайдани,

Не зупинили Чин і суверенний духу рух.

Крізь перший свій арешт, глибокі серця рани —

Так гартувався справжній мілітарний лідер, дух!

Студентський Союз став підмурком нової еліти,

Де побратими ідеї свободи творили.

Щоб малоросійства вади ущент розгромити,

Засади устрою державного вже стратегічно розробили.