© Володимир Ліпкан | 11.11.2025

 

 

Психологічно хворобливі й нездорові

Зазвичай є фанатики здорового життя:

І молоко вживають безлактозне,

І цукру так бояться: більше за буття.

 

Холестерин вони бояться,

Червоне м’ясо зовсім не їдять,

Від кави лячно і несамовито стороняться,

Хліб на дріжджах: то знову не хотять.

 

Пробіжка вранішня, калорій підрахунок ,

Режим води, роботи, сексу, сну

Життя, Творця — це щастя подарунок,

То ж, де баланс? Його я не збагну…

 

Вони одвічно в пошуках безсмертя,

Такі завзяті люди: тіні-ліхтарі.

Без насолоди — так живуть до смерті:

Такі вони уперті: справді — без життя жаги.

 

Аж як не дивно: йоги довго не живуть,

Вегани від дегенерації тканин помруть.

Дієти усілякі до хвороб почасти всіх призводять,

А професійний спорт в могилу рано всіх уводить.

Усі, хто вітаміни все життя невпинно так ковтає

Лише питання: що ж він про життя реальне знає?

 

Вони не є здорові достеменно, до кінця,

Постійно в пошуках безсмертя, ідеалу.

У них життя, неначе скиглий шлях мерця,

Воно кепкує з них і з їхніх забобонних ритуалів.

 

Навіщо прагнути усе життя за правилами існувати,

Для чого тоді  жити, чим є смакувати?

Життя без смаку, радості — є животіння, не життя,

Тому їм лячна смерть, бо прагнуть жити без кінця.

 

Адже насправді страх реальний до кінця,

Це наслідок несамовито безжиттєвого нидіння.

Злиденність — то породження ментальної зневаги до життя

Воно одне і смак яскравий, то Творця веління!

 

Хто надто і надмірно за здоров’ям доглядає,

Насправді дійсно до кінця його не має.

Бо люди думають, піклуються завжди про те,

Чого нема, ось там, де тонко, і дме…

 

Живіть із радістю, смакуйте, кожен дотик відчувайте,

Крізь себе світ життя промінням щастя пропускайте!

В душі і серці кожного нехай засяють кольори:

Жаги смаку, і раювання насолоди, й щастя прапори,

Нехай фанфари радості життя весь час лунають

І Фібрами всіма хай кольори життєві Люди відчувають !

Про автора

Close