Інфраструктурна перевага[Infrastrukturna perevaga] стан зверхності однієї держави / системи над іншою у сфері інфраструктури в будь-якому відношенні, в тому числі стосовно окремих компонентів інфраструктурного потенціалу, одна з головних цілей реалізації стратегії державної інфраструктурної політики, яка полягає в: 1) наявності політичної еліти, стратегічних архітекторів, які на підставі стратегічного мислення формують багатофакторну комплексну геостратегію, складовими якої виступають інфраструктурні стратегії; 2) у перевазі…

Інфраструктурна пасіонарність[Infrastrukturna pasionarnist, termin V. A. Lipkana] внутрішня енергетика нації, енергетика об’єктів сакрального ландшафту, рушійна сила формування та реалізації стратегії державної інфраструктурної політики, секторальних інфраструктурних стратегій в контексті творення геостратегії сучасної Української держави (термін В. А. Ліпкана). Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.

Інфраструктурна олігархія[Infrastrukturna oligarhija, termin V. A. Lipkana] тип політичного та економічного панування над інфраструктурним потенціалом соціальної системи, за якого управління об’єктами стратегічної інфраструктури здійснюється невеликою, закритою, тісно зґуртованою групою найбагатших і найвпливовіших осіб. Риси І.о.: фактичний контроль над об’єктами стратегічної інфраструктури; використання інфраструктурного потенціалу у власних інтересах, в тому числі політичних, а також для особистого збагачення. І.о. призводить до інфраструктурної…

Інфраструктурна незалежність[Infrastrukturna nezaležnist] фактична і реальна здатність системи національної інфраструктури та всіх її компонентів самостійно, без зовнішньої допомоги повноцінно функціонувати та стабільно розвиватися, надаючи життєво важливі послуги та реалізуючи життєво важливі функції в рамках реалізації стратегії державної інфраструктурної політики. Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.