Інфраструктурна перевага

Інфраструктурна перевага[Infrastrukturna perevaga]

стан зверхності однієї держави / системи над іншою у сфері інфраструктури в будь-якому відношенні, в тому числі стосовно окремих компонентів інфраструктурного потенціалу, одна з головних цілей реалізації стратегії державної інфраструктурної політики, яка полягає в:

1) наявності політичної еліти, стратегічних архітекторів, які на підставі стратегічного мислення формують багатофакторну комплексну геостратегію, складовими якої виступають інфраструктурні стратегії;

2) у перевазі в оперативності та якості управління системою національної інфраструктури в цілому та інфраструктурним потенціалом, зокрема;

3) якості забезпечення процесів управління діями конкурента на власну користь;

4) здатності збирати, обробляти, розподіляти і використовувати на власну користь безперервний потік інформації про стан та умови функціонування системи національної інфраструктури, водночас перешкоджаючи супротивнику робити те саме;

5) здатності визначити та підтримувати такий темп модернізаційних реформ інфраструктурного комплексу, який перевершує будь-який можливий темп конкурента, дозволяючи домінувати увесь час її проведення, залишаючи за собою інфраструктурну першість і контроль над власним інфраструктурним потенціалом шляхом реалізації проактивної державної інфраструктурної політики. Див.: інфраструктурне домінування.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.