© Володимир ЛІПКАН | 01.04.2026

 

 

Справжнє зло завжди кульгаве:

Воно хитре і зухвале.

Aби цьому злу не впасти,

Потребує милиць вкрасти.

 

Милиці — то Добрі люди,

Зазвичай вони м’які.

Зло підступно підкоряє,

В нього плани в голові.

 

Кульгає зло на милицях чесноти,

На доброті і м’якості даремно виїжджає.

І не опікують його етичні важелі турботи,

Тому і примхам слабкості одвічно потурає.

 

І через це ми маєм розуміти:

Добро і твердість разом мають жити.

Добро із силою і розумом — тандем,

І зло не становитиме вже будь-яких проблем.

 

Без Доброти й людської і м’якості

Втрачає зло потернціал для пакості:

Слабкими досить нам здаватися,

Нам варто шансом скористатися!

 

Тож, Добрі люди, я сердечно закликаю:

Ставайте стрижнем, переконливо благаю!

Перетворіться на сталеву міць, твердиню,

Життя і долі: Господар і Господиню!

 

 

Про автора

Close