Інфраструктурна війна
Інфраструктурна війна[Infrastrukturna vijna]
1. Суспільно-політичне явище; комплекс стратегій, окремих заходів і локальних операцій з гострою формою розв’язання стратегічних, політичних, соціальних, ідеологічних, інформаційних, інфраструктурних та інших суперечностей як усередині країни, так і між державами, націями із застосуванням будь-яких методів і засобів, стратегій інфраструктурного впливу.
2. Форма геостратегічного активного та відкритого протиборства між суб’єктами (державами, коаліціями держав, блоками, партіями, транснаціональними корпораціями тощо), що передбачає інфраструктурний вплив на всі елементи системи національної інфраструктури, в тому числі з використанням гібридних та асиметричних методів, засобів масової інформації, комп’ютерних мереж, іноземних агентів тощо з метою дестабілізації системи управління національною інфраструктурою, формуванням хибної та викривленої думки про зміст та спрямованість інфраструктурних стратегій та безпосередню діяльність суб’єктів із їх реалізації, формування відповідної суспільної думки, підриву засад інфраструктурної ідентичності через деморалізацію як усього суспільства, так і окремих його інституцій або зв’язків між ними.
3. Протиборство непримиренних сторін в межах інфраструктурного ландшафту в рамках реалізації геостратегій різних держав із використанням системи методів засобів, ресурсів, в тому числі зброї для завдання максимальних втрат об’єктам стратегічної інфраструктури супротивника та мінімізації особистих втрат в економічній, військовій, політичній, ідеологічній, інформаційній, транспортній, інфраструктурній та інших важливих сферах.
4. Цілеспрямовані дії для досягнення інфраструктурної переваги над противником шляхом завдання шкоди об’єктам стратегічної інфраструктури, інфраструктурному потенціалу в цілому, десакралізації інфраструктурного ландшафтупротивника з одночасним захистом власної системи національної інфраструктури. Нині інфраструктурні війни не визначені де-юре, однак де-факто інтенсивно та ефективно ведуться провідними країнами світу.
5. Планомірний інфраструктурний вплив на систему національної інфраструктури супротивника та нейтральних держав із метою формування сприятливого глобального середовища для проведення будь-яких політичних і геостратегічних операцій, що забезпечують максимальний контроль над об’єктами стратегічної інфраструктури і в цілому над інфраструктурним простором конкретної країни.
6. Комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної та збройної боротьби; комунікативна технологія впливу на систему національної інфраструктури супротивника з метою досягнення інфраструктурної переваги в інтересах реалізації національної геостратегії, в тому числі різноманітних інфраструктурних стратегій, при одночасному захисті власної системи національної інфраструктури і власних інфраструктурних інтересів.
7. Масоване протиборство у сфері інфраструктури, що організовується і проводиться державою або коаліцією держав проти іншої держави (коаліції) для досягнення рішучих політичних цілей, характерних для звичайної війни.
Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.
