Фінальна поразка

© Володимир Ліпкан

04.01.23

Фінальна поразка: якою їй бути,

Яку Перемогу ми маєм здобути:

Обмеживши звільнення окупованих територій

Поновлення контролю морських акваторій?

Чи може пригадати Універсали УНР,

Передивитись мапи та ландшафти нації:

Звільнити українців із хижих цих химер,

З неоімперських лап нової сегрегації.

Ми маєм чітко усвідомить історичний шанс:

Нам доля вкотре виклала пасьянс,

Нарешті маєм силу власну зрозуміти,

І будувати світ, в якому українці вільно будуть жити.

Відкинути у забуття всі захисні концепції:

Вони є деструктивним проявом перцепції.

Безпекова активність,  наступальність,

Уклад технологічний, космос — це змагальність!

Щоб у безпеці жити і державу розвивати,

Безпекою ми проактивно маєм управляти!

Не захист і не лише охорона:

Безпека — шлях до розвитку, не тільки оборона!

Щоб в спокої і мирі могли жити,

Ми маєм знищити джерела від загроз,

Якщо обмежимось лише вигнанням,

Не будем мать ми бажаних Метаморфоз!

Замало власні території лише звільнити,

Невистачально дати ворогу продовжити так далі жити.

Не можемо дозволити над долею знущатись:

Ніколи вже не будем ми поневірятись!

У цьому дискурсі по суті неоімперіалістичному,

По духу: гнусному, фашистському, комуністичному,

Росія мир втопити весь в лайні бажає,

Тому уперто – щоб усі сконали – сили лиха докладає.

Якщо Росія й далі курсуватиме в фарватері

Залишиться імперія: ЗЛО знову існуватиме.

Для світу історично епохальна це розв’язка:

Росії має бути вщент розбита — ось це фінальна є поразка!