Володимир Ліпкан, Євген Коновалець, епос Духова Суверенність Стратіарха, ілюстрація до Розділу четвертого Глава 3 Частина 2.

© Володимир ЛІПКАН | 2404.2026-1509.2026

 

ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: ДУХОВА СУВЕРЕННІСТЬ СТРАТІАРХА

(Історико-біографічний епос)

Друга частина глави виходить на рівень безкомпромісного ідеологічного щита. Перепаровуючи доктрину антиукраїнства як вікового паразитарного лому сусідів, поема проголошує абсолютне, суверенне право Української Держави формувати власний Пантеон Героїв і самостійно визначати своїх Вождів, відкидаючи ультиматуми та отруту чужинських повчань.


Розділ IV.

Війна Австро-Угорської імперії та народження Стратіарха 

Глава 3. Любарський трикутник смерті та націософський рентген

Частина 2. Маніфест Національного Пантеону

Тож справедливість історично ми встановимо:

І правду історичну про бої та Чин відновимо!

Бо зараз дме від балачок сутяжників, псевдоекспертів,

Нам слід позбавитися всіх антидержавницьких проєктів!

 

Ким армія знекровлена у УНР була оточена,

Для чого все було і ким скорочено?

Район у Любарі – трикутник смерті, історична територія,

Там криється важлива для сьогодні і для нас історія.

 

Брудними кольорами тифу і окопної, голодної зневіри,

Грудневим присмаком гниляччя, холоду і мороку,

Звитяжці УНР — то вартові державності, солдати віри —

На смерть стояли — то Державництва були пророки.

 

Багнюка Любара і зимний грудень, і мовчання задубіле неба…

Повсюди зрада: від своїх, чужих… Ілюзій вже не треба!

Покинуті у жорнах у тифозній і кривавій круговерті,

Стрільці тримали гарт — перед лицем самої смерті!

 

Свинцевий морок, бруд окопний, геть замерзлі руки,

У зраді лідерів стрільці терпіли ті пекельні муки.

Бійців трикутник смерті стиснув вщерть несамовито,

І кожне серце у бійця любов’ю до держави сповито!

 

Оточені військами: польськими й білогвардійськими,

Радянськими — по суті вже рашистськими,

Отак і з ким!!!  Боролась Українськая Держава —

Нащадки, пам’ятайте: єдність ворогів і силу українську і Героїв вічну славу!

 

Ви також пам’ятайте клятих ворогів,

Які завжди топили в крові наших пращурів, дідів й синів!

Не треба історичну пам’ять штучно нам інфільтрувати:

Потрібно знати, висновки робити, пам’ятати і плекати.

 

Держава абсолютне має право формувати власний пантеон,

Його наявність — нездоланна сила подолати рубікон.

Це історична пам’ять нації, це засадничість і державність:

Вона формує історичність, автохтонність сталість й давність!

 

Героїв пантеон — то виключно держави суверенне право,

І жоден ультиматум від чужинців не затьмарить українську славу!

У кожного свій Чин, своя історія і власний вимір для героїв,

Держава визначить сама вождів, змиваючи отруту від чужих напоїв!

 

Володимир Ліпкан, Євген Коновалець, епос Духова Суверенність Стратіарха, ілюстрація до Розділу четвертого Глава 3 Частина 2.
Маніфест Національного Пантеону: канонізація героїв проти кабінетного безпам’ятства. Художня візуалізація до Частини 2 («Маніфест Національного Пантеону») Глави 3 епосу Володимира Ліпкана «Євген Коновалець: Духова Суверенність Стратіарха».

 

Про автора

Close