ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ. ДУХОВА СУВЕРЕННІСТЬ СТРАТІАРХА. РОЗДІЛ IV. ГЛАВА 3. ЧАСТИНА 2.
© Володимир ЛІПКАН | 2404.2026-1509.2026
ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: ДУХОВА СУВЕРЕННІСТЬ СТРАТІАРХА
(Історико-біографічний епос)
Друга частина глави виходить на рівень безкомпромісного ідеологічного щита. Перепаровуючи доктрину антиукраїнства як вікового паразитарного лому сусідів, поема проголошує абсолютне, суверенне право Української Держави формувати власний Пантеон Героїв і самостійно визначати своїх Вождів, відкидаючи ультиматуми та отруту чужинських повчань.
Розділ IV.
Війна Австро-Угорської імперії та народження Стратіарха
Глава 3. Любарський трикутник смерті та націософський рентген
Частина 2. Маніфест Національного Пантеону
Тож справедливість історично ми встановимо:
І правду історичну про бої та Чин відновимо!
Бо зараз дме від балачок сутяжників, псевдоекспертів,
Нам слід позбавитися всіх антидержавницьких проєктів!
Ким армія знекровлена у УНР була оточена,
Для чого все було і ким скорочено?
Район у Любарі – трикутник смерті, історична територія,
Там криється важлива для сьогодні і для нас історія.
Брудними кольорами тифу і окопної, голодної зневіри,
Грудневим присмаком гниляччя, холоду і мороку,
Звитяжці УНР — то вартові державності, солдати віри —
На смерть стояли — то Державництва були пророки.
Багнюка Любара і зимний грудень, і мовчання задубіле неба…
Повсюди зрада: від своїх, чужих… Ілюзій вже не треба!
Покинуті у жорнах у тифозній і кривавій круговерті,
Стрільці тримали гарт — перед лицем самої смерті!
Свинцевий морок, бруд окопний, геть замерзлі руки,
У зраді лідерів стрільці терпіли ті пекельні муки.
Бійців трикутник смерті стиснув вщерть несамовито,
І кожне серце у бійця любов’ю до держави сповито!
Оточені військами: польськими й білогвардійськими,
Радянськими — по суті вже рашистськими,
Отак і з ким!!! Боролась Українськая Держава —
Нащадки, пам’ятайте: єдність ворогів і силу українську і Героїв вічну славу!
Ви також пам’ятайте клятих ворогів,
Які завжди топили в крові наших пращурів, дідів й синів!
Не треба історичну пам’ять штучно нам інфільтрувати:
Потрібно знати, висновки робити, пам’ятати і плекати.
Держава абсолютне має право формувати власний пантеон,
Його наявність — нездоланна сила подолати рубікон.
Це історична пам’ять нації, це засадничість і державність:
Вона формує історичність, автохтонність сталість й давність!
Героїв пантеон — то виключно держави суверенне право,
І жоден ультиматум від чужинців не затьмарить українську славу!
У кожного свій Чин, своя історія і власний вимір для героїв,
Держава визначить сама вождів, змиваючи отруту від чужих напоїв!
