Архів публікацій категорії Війна і мир

У цій рубриці читач знайде драматичні й водночас неймовірно чуйні хроніки людських доль на зламі епох.

Вона розкриває глибокий імпресіоністичний характер перманентного протистояння світла і темряви, де через мальовничі й запеклі метафори передається весь біль втрат, але водночас плекається незламна надія.

Рядки рубрики красиво поєднують сувору мілітарну реальність із витонченою магією поетичного слова, показуючи розвиток істинної мудрості та ціни свободи в поетичній формі.

Це простір, який випалює байдужість, гартує внутрішній камертон стійкості та утверджує щиру веру в перемогу життя й настання тривалого стійкого миру.

© Владимир Липкан | 13.06.2025     Причина, следствие — уж роли не играет: Кровавый шабаш миром заправляет. Нет права больше, нету дипломатии — Есть сила, смерть, режим и автократия.   Кого и как убить и уничтожить, Загеноцидить и на ноль умножить — Решает тот, кто более силён, И это не равно, что мудр и более умён.   Ракеты, дроны,…

© Владимир Липкан | 09.05.2025     Слабосильное Добро порождает только зло. Зло без силы просто стук, мимолётный тихий звук. Потому Добро без силы понуждает зло расти. Быть Добру и быть всесильным, побеждать и мир нести!

© Володимир Ліпкан | 29.04.2025     Європо, мила, прокидайся! Уважно в світло придивляйся, Збагни, що світ істотно вже змінився, А ворог мимохіть вже біля дома опинився.   Тебе підступно ісламізували, Від справжніх цінностей прибрали, Тихенько вектор розвитку змінили, Європо: де снага, де твої крила?   Де мрії колискові про безпеку, Гарантії і механізми, справедливий суд. Як навіжені все перетворили…

© Володимир Ліпкан | 03.04.2025     В торгових війнах переможців не буває! Нехай у США ретельно  Economics повивчають: Бо мита, санкції — партнерства не скріпляють, Вони є індикатором: тебе не поважають!   Яка мета, щоб мита так тотально вводить? Демонструвати силу, владу, первородну міць? Щоби над іншими уміло верховодить, Не той це засадничий принцип: силоміць!   Через коліно ґвалт…

© Владимир Липкан | 08.03.2025 Те, кто шоры на глаза надел Помнить должен: это не предел. К шорам кнут с уздечкой прилагаются Это — рабством называется!

© Владимир Липкан | 18.03.2025     Уж спешно Близится война с Ираном.. А демократы продолжают немость и молчат... Трамписты с гордым от войны забралом Мир в крови потопить чужой хотят.   Гренландию — аннексии подвергнуть, Панаму и Канаду — присоединить и покорить? Наркокартели — в Мексике низвергнуть А Украину — путину по сделке передать и подарить.   Загеноцидить палестинцев…

© Володимир Ліпкан | 01.02.2025   І знов відчутно вибухи лунали: В ПОЛТАВІ дім... людей вбивали. І знов загиблі люди і родини, Від бомб, ракет ординської скотини.   Політики продовжували сперечатись, Про „справедливий мир” почали домовлятись. У них вже вибори у ницих скронях, А у людей журба і лють, кров на долонях.   Поради незчисленні всі нам роздають: Нехай у…

© Владимир Липкан 07.04.2024     Мирные времена ничему нас не учат: В счастье и мире ведь шрамов нет. Кто-то: уроки свои непременно получит, Кого-то: к войне приведёт солнца свет.   Память — короткая, мерная штука: Образы яркие в ней мы храним. Но настаёт тот момент: и разлука… Счастье и мир — мы от них убежим.   Мир, война, снова…

© Володимир Ліпкан 20.01.2024   Весь світ в гонитві за війною: Мілітаризм спустив забрала, Шалено всі купують зброю, Готові до війни із ким попало.   Всі штучно ворога малюють, Ненависть у суспільстві прищепляють, Бездушно мілітаризують Свідомо: іншого шляху „не мають”.   За мир одвічно ми воюєм: Воюєм ми за світ і газ, За всі ресурси конфліктуєм І навіть зараз, у…

Close