Архів публікацій категорії Політична поезія

Справжня політика становить мистецтво управління. Сучасний світ не позбавлений різноґатункових перевертнів, котрі прагнуть нав’язати світу непередбачувані моделі світобудови, нарікаючи їх різними галасливими термінами, прагнучи помістити їх у начебто несуперечливі теоретичні системи.

Концепції геополітики дедалі більше дискредитують себе, все більше унаочнюючи свій антилюдський та антигуманістичний характер.

Одіозність та метаморфози політичних суб’єктів, які прикриваються урізноманітненими різноґатунковими рішеннями під виглядом стратегій, наближають світ до сумних деструктивних та монструозних рішень.

Політика перетворилася із мистецтва управління у ремісництво з реваншизму геоісторичних суб’єктів, впровадження умодернених форм бандитизма та рейдерства, варварства, агресії та геноциду, збагачення обраних, геоісторичних маніпуляцій спеціальних служб і конспірологічних структур, змащені духом меркантилізму під приводом ідей „добра і гуманізму”.

У своїх тематичних віршах, які я зґуртував до рубрики “політична поезія”, я прагну наближати читача до формування політичного мислення і політичної культури, і врешті-решт, політичного світогляду.

Не стільки даючи відповіді, скільки показуючи та підсвічуючи ті чи інші варіанти і ситуації, що виникають у геостратегічному ландшафті, я прагну закласти усталену думку про те, що кожен має робити свою справу, споріднена праця є наслідком діяльності самоусвідомлених і самонабутих фахівців, що люблять не лише свою справу, а є передовсім, гідними та етичними.

Основним принципом світобудови в моїй поетичній творчості, зокрема в рамках поетичної поезії, виступає гуманізм. Це, власно пошук людиною самої себе, а людством в цілому своєї золотої нитки – просуванням до центру власного я, пошук істини, гармонії, щастя.

Новаторство полягає у тому, що здебільшого аналітична робота знаходить свій вияв в аналітичних доповідях, дописах у тематичних блогах, наукових статтях, монографіях і вона виражена переважно в прозовій формі.

Мій підхід є ширшим: окрім визначених форм волевиявлення і мислеформування, я пропоную читачеві інші форми подачі думок про політику: політичну поезію Ліпкана.

Вона ґрунтується на моїх професійних знаннях, адже в 2025 році 11 вересня я захистив докторську дисертацію з політичних наук, тим самим надихнувши грунтовності та аналітичності в свою політичну поезію.

  Юрба зганьбила шлях свободи Цей натовп наче скаженів: Вони волають: глас народу... Та ж ти був і де весь час сидів?   Коли реформи роздавали, Неначе крихту від хлібця, Коли гетьманів занедбали І все для гарного слівця.   Де був нарід, коли державу Неначе в схроні гуркіт поховав. Коли одмінно посторонні Все вщерть і геть він зруйнував   Коли…

    © Володимир Ліпкан, 16 березня 2016 року   Для мене Ліна Костенко виступає своєрідним жевріючим натхненням, яке буремно спалахує кожного разу, коли я читаю чергові шедеври даної поетеси. Кожна слово, немов краплинка живильного еліксиру, наповнює мою душу і та відгукується своїми роздумами, що знаходять відлуння у поетичних рядках. Це вже не вперше, коли саме рядки цієї поетеси зачаровують…

© Володимир Ліпкан | 11.02.2016 Війна… Гидке і бридке слово, Що вкарбувалось назавжди Чи нелінійна, чи гібридна - Тепер творити нам нема коли.   Всі думки зараз про стратком: Це зараз основний главком! Якщо Систему вчасно побудуєм, Тоді  державу ми врятуєм.

Зараз опановували з нашим сином українську літературу, 3 клас... Прочитав вірш Ліни Костенко "Тривога"... І не втримався..., настільки глибоко, чуттєво, настільки красно мовленнєво, що я не зміг лишень пройти, свій зміст в словах не донести. Тому, вражений до глибини душі, просякнутй ідеєю, написав свою версію вірша, за мотивами вірша "Тривога" Ліни Костенко. Тривога Держави Держава важко віддає плоди, Вона синів…

Навіщо дмухати на воду, Навіщо скиглити весь час? Про "братство" нібито слов'янського народу, Який безжально так вбиває нас! Прийшла пора знімати чари, Якими скутували до жалю. Прийшла пора до просвєтління Пануйте правду досхочу. Пануйте власний шлях розвóю, Цінуйте переможну мить: Творіть історію Собою, І власну націю любіть!!!

    11.03.2014   За мир для себе слід боротися самим, А не чекати, що його блаженно подарують, То треба буть убогим і сліпим, Щоб не побачити: ТВІЙ світ плюндрують.   Тебе повчають: як, з ким говорить, Якою мовою ти маєш спілкуватись, Тебе примушують в братерстві жить З тим ворогом, котрого маєш ти цуратись.   Роками в спокої і мирі жили,…

Аристократия помойки диктует моду на мораль 20.11.2010 © Липкан Владимир (в самолете из Вены в Киев) Что такое толерантность? Это миф или пикантность? Нынче — модный атрибут Все везде о нем поют. ** То ли дело воплотить Взять и вместе с ней прожить? Что ж, выходит? Поглядим, Ей мы шанс всегда дадим. ** Маргинальность, терроризм, Нигилизм, сепаратизм, Это данность, результат…

13.04.2010 © Ліпкан Володимир Нема в України іншої долі: Одвічно блукати в темряві неволі, Блаженно плекати, все вірить й чекать - Невже для народу це є благодать? ** Чому така сильна, могутня ти є Постійно не знайдеш ти місце своє? Чому в тебе люди такі працьовиті Живуть у нещасті, сумом оповиті? ** Навіщо цим владцям із долі знущатись, Нещасний народ…

13.05.2007 © Владимир Липкан Шматують бідну Україну: Все рвуть і тягнуть по кусках, А мéні болісно глядіти, І гірко бідкатись в віршах.   Огидні покидьки плазують Один пред óдним, оком не мигнувши, Такі обридлі — все плюндрують, Із радістю державу обдуривши.   Отак і живемó, у цій гидоті: В цій рідній, водночас чужій землі, Де люди в щасті, начебто в…

31.01.2007 © Владимир Липкан (политический прогноз) Будет вездесущий админ — Всепоглощающий Кабмин. Полномочия будут нивелированы: Права и свободы — капитулированы.   Не будет места у нас демократии, Но расцветет коррупция и охлократия. Не будет идеи и надежды, Зато плодиться будут невежды.   Не будет власти для народа, Будет Кабмин — он всем свобода. Будет власть сама для себя, Потухнет надежда,…

Close