Архів публікацій категорії Політична поезія

Справжня політика становить мистецтво управління. Сучасний світ не позбавлений різноґатункових перевертнів, котрі прагнуть нав’язати світу непередбачувані моделі світобудови, нарікаючи їх різними галасливими термінами, прагнучи помістити їх у начебто несуперечливі теоретичні системи.

Концепції геополітики дедалі більше дискредитують себе, все більше унаочнюючи свій антилюдський та антигуманістичний характер.

Одіозність та метаморфози політичних суб’єктів, які прикриваються урізноманітненими різноґатунковими рішеннями під виглядом стратегій, наближають світ до сумних деструктивних та монструозних рішень.

Політика перетворилася із мистецтва управління у ремісництво з реваншизму геоісторичних суб’єктів, впровадження умодернених форм бандитизма та рейдерства, варварства, агресії та геноциду, збагачення обраних, геоісторичних маніпуляцій спеціальних служб і конспірологічних структур, змащені духом меркантилізму під приводом ідей „добра і гуманізму”.

У своїх тематичних віршах, які я зґуртував до рубрики “політична поезія”, я прагну наближати читача до формування політичного мислення і політичної культури, і врешті-решт, політичного світогляду.

Не стільки даючи відповіді, скільки показуючи та підсвічуючи ті чи інші варіанти і ситуації, що виникають у геостратегічному ландшафті, я прагну закласти усталену думку про те, що кожен має робити свою справу, споріднена праця є наслідком діяльності самоусвідомлених і самонабутих фахівців, що люблять не лише свою справу, а є передовсім, гідними та етичними.

Основним принципом світобудови в моїй поетичній творчості, зокрема в рамках поетичної поезії, виступає гуманізм. Це, власно пошук людиною самої себе, а людством в цілому своєї золотої нитки – просуванням до центру власного я, пошук істини, гармонії, щастя.

Новаторство полягає у тому, що здебільшого аналітична робота знаходить свій вияв в аналітичних доповідях, дописах у тематичних блогах, наукових статтях, монографіях і вона виражена переважно в прозовій формі.

Мій підхід є ширшим: окрім визначених форм волевиявлення і мислеформування, я пропоную читачеві інші форми подачі думок про політику: політичну поезію Ліпкана.

Вона ґрунтується на моїх професійних знаннях, адже в 2025 році 11 вересня я захистив докторську дисертацію з політичних наук, тим самим надихнувши грунтовності та аналітичності в свою політичну поезію.

24 11 2022 Владимир Липкан Кто деньги получает от войны? Куда они направлены, хранятся? Они во всё вовлечены, На войны деньги не скупятся.   Они оплачивают смерть, И в бесконечном сём круговороте Не счесть количество их жертв, Ведь смерть рулит в автопилоте.   Клубы, сити, форумы и ложи, Все по сути так похожи Пытаются людей собой пленить Их зов: нас…

© Владимир Липкан | 21.11.2022 Здесь живы мёртвые, Немые говорят. Лишь мёртвые живые В ответ умнó вторят.   Витают духи мыслей, Парят клубами смыслы. Что ищут здесь живые? И почему они: немые?   Зачем сюда приходят, И ЧТО они находят? Как с духами общаться Как в жизнь им возвращаться?   Взрастив умеренность в мышленьи, Поправ законы вожделений, К потоку смыслов…

20.11.2022 Глобальное потепление, Климатические изменения. Людей пытаются убить, Нас всех желают истребить.   Агрессивная пропаганда депопуляции — Есть суть политики декарбонизации. Меняя смерти пути и локации, По сути есть жизни экстерминации.   Внедряя трекер углеродного следа: Осознавать должны: пришла беда! Кто сколько съел, попил, прожил На сколько есть у жизни сил? Куда и сколько раз ходил, С кем ел ты,…

 20.11.2022   Климатическая справедливость, Дегуманизм и неродивость. Они призывают к самоисцелению, Игнорирую самоопределение.   СМИ, контролируемые корпорациями, Безумный мир с нескончаемыми колоборациями. Все в диком, рьяном, адаптивном исступленьи Вторят уныло, в унисон: про климат изменения.

03.10.2022 Любов - будує мости, Війна — малює хрести. Тож кожному в людстві Слід власну долю нести.   Антагонізм культури неприступних стін: Одвічний гомін деструктивних перемін Культура солідарного єднання — Це милість Божа, ґуртування.

04.11.2022 Володимир Ліпкан Опрацьовуючи матеріали з функціонування Венеціанської Республіки, єлизаветинської Англії (друга половина XVI - початок XVII століття), політичних рішень Кромвеля, виникли певні думки, політичні за змістом, поетичні за формою. Тому продовжую розвивати політичну поезію.   Змащені духом меркантилізму Під приводом ідей добра і гуманізму. Вони творили новий світ, Порушив Божий заповіт. *** Не бỳло там ідей добра і честі…

28 лютого 2022 © Володимир Ліпкан Ординці кровожерною ордою Вночі напали, в хижий час. А НАТО все було в одстої: Одвічно ним вже не до нас.   А ми цього насправді й не чекали, Ми знали справжню ціну тим „поводирям”. Закрив воєнні всі забрала Дали ординцям самі по зубам. І як завжди вони „застерігали”, Тягнули, перемовини з ордой. Тож більшість з…

25.02.2022 Володимир Ліпкан Сьогодні відбувається частотний перехід: Хто залишився тут, а хто вже втік.. Ординці не потрапили в життя потік, Тож ж час їх сплинув: простір вже утік.

24.02.2022 Владимир Липкан   "Братский народ!" - говорили они, И ночью так подло напали. "Славянский народ!" - твердили они А ночью дома нам взрывали.   В потёмках, стремглав, собирая детей, Понять, осознать не успели: Ведь мы оказались в плену у идей, Ведь это лишь мы в мире жить так хотели.   В 2016 года написал стихотворение “Ілюзія братерства“. Прошло чуть…

Close