s_4

Зараз опановували з нашим сином українську літературу, 3 клас… Прочитав вірш Ліни Костенко «Тривога»…

І не втримався…,

настільки глибоко, чуттєво,
настільки красно мовленнєво,
що я не зміг лишень пройти,
свій зміст в словах не донести.

Тому, вражений до глибини душі, просякнутй ідеєю, написав свою версію вірша, за мотивами вірша «Тривога» Ліни Костенко.

Тривога Держави

Держава важко віддає плоди,
Вона синів тримає міцно за рукава,
Вона кричить: «О, ворог, підожди!
О, підожди, війна, ну будь ласкава!»

Не всіх, не всіх — хоч декількох облиш,
Одна матуся лагідно благала,
Для щастя і любові — не для тебе лиш
Дітей своїх завжди плекала.

То згинь війна з мого ти небокраю,
Поринь в безодню, тьму — у забуття,
Бо я дітей своїх найбільш кохаю
І я сама віддам за них життя!

Про автора

Close