Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Владимир Липкан | 02.03.2026     Я прохожу мимо борделя: Какие чувства у меня? Что возбудилось и осело, Где крик воды, дым без огня?   Какие дикие печали Бордель с собою унесёт. Ведь вожделенье мимолётно: Там тело без души живёт.   Там тело радость безусловно получает, Там тригерит, там — страстный буйный мир. И наслажденье ум там беспробудно затмевает,…

© Владимир Липкан | 01.03.2026     Пройдут года мельком и вскользь, в одно мгновенье, Воспоминания уйдут в нирвану и небытие. Сегодня я пишу очередной свой опус, сочиненье, О том, что пребывает у меня внутри в душе. В надежде, предвкушеньи, буйной страсти, Мы ожидаем в вожделеньи будущего счастья. Легко мы строим планы и проекты, перспективы, Надеясь: хватит ли энергии, эгрегора…

© Владимир Липкан | 01.03.2026   Я нежно-невесомо обнимаю облака: Гармония красы и легкости критична. Закрыв глаза, смотрю на землю  свысока, Как жизнь порой бывает нелогична / недоромантична.   Густые звёзды в ясно-чистом небе, И Солнца огнедыщащи закаты, Наш мир красив, прекрасен как сонаты, Прибой воды морской и лёгкий бриз, Лишь мы не видим это — наш каприз.   С…

© Владимир Липкан | 28.02.2026     Последний день зимы февральской: холод, солнце, Цветы соскучились, весну ждут на оконце. Тропинкой непрочищенного льда и снега Иду дорогой: а зима ещё всё справа, слева.   Февральский день, последний шаг: двадцать восьмое, Зима прошла: всех поздравляю с наступающей весной! Морозы, холода, бессветье, ненасытная война — такое... Пусть там останется и мир пребудет и…

© Владимир Липкан | 25.02.2026     Ум с Глупостью решили встретиться, поговорить: Как можно без Ума иль Глупости, прожить. К чему нещадно пыжиться и так стараться, Чтоб в жизни человека ярче проявляться.   "Я — плод всех человеческих, мирских творений, Я — результат его страстей, стараний, Итог извечных творческих, внезапных озарений, И всяческих мирских прозрений и благодеяний. Я —…

© Владимир Липкан | 24.02.2026       Я хочу быть осознанным выбором, А не оставшимся и избыточным вариантом. Где не нужны принужденья, старанья и боль. Любовь блестит гранёным бриллиантом, В ней быть глубодушно ты только позволь.   Где есть свобода — там любовь желанна, Где есть оковы — там любви и следа нет. Такая смутно-мерклая погода. Странно… И как…

© Володимир ЛІПКАН | 23.02.2026     Якого кольору буває бруд? Та будь-якого! Брудними можуть бути: дія, погляди і слово. Брудні — бувають після ігор чисті діти, Брудні — думки через нестачу розуму й освіти.   Ідеї і світогляд, гадки й помисли, Формують всі вони барвисті домисли. Бо Чистота для бруду протилежність є, По суті не така і заперечує усе.…

© Володимир ЛІПКАН | 13.02.2026     Нас часто просять думку висловити власну, Бо, начебто, цікаво її чітко знати. Насправді — все не так прекрасно, ФАКТИЧНО: похвалу бажають лишень получати!

© Владимир Липкан | 16.02.2026 Торопим жизнь, торопим время, Хотим Быстрее скинуть бремя. Спешим, всё время суетимся, Жизнь пролетает: времени сдадимся?

Close