Архів публікацій категорії Поезія

У даному розділі розміщені результати моєї власної творчої спадщини, увиразнені у поетичній формі. З урахуванням широких горизонтів пізнання, фактичної їх неосяжності, моя поезія не обмежується лише вічними темами кохання, емоцій, сенсу життя тощо.

Оскільки я багатогранна особистість, то і власну наукову спадщину, також поінколи вміщую в рамки поезії. З часом ідея фрагментації надихнула мене до розширення поетичної матриці на інші сфери. Таким чином, мною було впроваджено новаторську ідею і започатковано такі напрями як політична поезія, наукова лірика, фінансова поезія.

Диктатура грошей у сучасному несправедливому антагоністичному світі перетворила матеріальні речі на дороговказ і беззаперечний сенс життя багатьох людей. Цінність як категорія була нівельована до ціни. Саме тому, у своїй поезії я часто звертаюсь до розлогих філософських тем, особливе місце посідають ті поетичні твори, в яких я апелюю до Творця, Мудреця для отримання відповідей на складні світоглядні питання.

Важливо не лише просто кохати, а й говорити про це. Тому окремо в своїй творчості я виділяю різноманітні оди, вітання на свята тощо, які об’єднані до рубрики поезія вітання.

На жаль життя тіла і душі є неспівмірними, через що окремий пласт моєї творчості посідають поезію журби, що увиразнюється в елегіях, і поезія прощання, виражена в реквіємах.

Тож, відповідно до компонентів моєї поетичної творчості було виділено наступні окремі підрубрики:

Результати моєї поетичної творчості також розміщені на сайті Укрліб

 

Мною опубліковано три збірки власних віршів.

Струни серця_1Ліпкан В. Струни серця. Київ : Текст, 2006. 280 с.

 

Липкан В. Автографы души : [сборник стихов]. Киев. ФОП О. С. Ліпкан. 2011. 170 с. Автографи_1

 

 

 

 

 

 

 

Ліпкан В. Потік : поезії. Київ : Видавець Ліпкан В. А., 2025. 152 с.

© Владимир Липкан | 14.02.2026     Невротики и биполярщики, шизоиды, В погоне за новейшими... айфоны и андроиды... Нас общество к болезням лишь толкает, И быть собою просто запрещает.   Бык на арене — сущий неврастенник! А на лугу — здоровый парень он! Так может не туда метёт общественный сей веник, И быть собою в мире суть не моветон?  …

© Владимир Липкан | 31.01.2026     Знать саму жизнь, а не о жизни. Быть более живым и менее капризным. Прочувствовать, прожить, не только рассуждать — Вот с этим намерением нам надобно искать.   Искать себя, искать свои пути, И не бояться делать и своим путём идти Не правилами жизнь наполнена должна, Она прекрасна потому и каждому дана.   Нам…

© Володимир Ліпкан | 01.02.2026     Контакти зайві, люди і пусті взаємодії, Крадуть енергію, наш цінний час і звужують всі дії. Доступність має власно і зворотний бік: Без вибірковості ти не досягнеш цілей своїх ввік.

© Володимир Ліпкан | 08.02.2026     Самотність — даність або результат, У чому загадковий смак її та аромат? Чи у дорослого вона чи у дитини, Як ми живемо, не рахуючи всі днини.   Дорослий у самотності свідомо сам існує, Нехай життя навколішки кипить, вирує, Він сам обрав цей шлях із одинацтва, Тож має спадок із тіней й дивацтва.  …

© Владимир Липкан | 07.02.2026     Дом — не гостиница и не приют, В нём: созидают, не просто живут. В нём: создают, не лишь потребляют, Ну и друг друга там уважают.   Сегодня: товарищи, дружба, дела, Потом — разбежались, и жизнь вдруг пуста. И снова нас тянет в родительский дом, Всегда мы любимы и счастливы в нём.   Общенье…

© Владимир Липкан | 24.01.2026. Борислав     Трасса, ночь, асфальт блестит, Фары вырезают темноту. И резина лишь едва шуршит: Еду в ночь, как в бездну-пустоту.   Свет в салоне приглушённый, И подсветкой оснащённый, Всё спокойно, как в привычном сне, Ты с авто в пути наедине.   Фары мерно гаснут в пустоте, Белая стена открылась, Ты, Туман — вдвоём наедине…

© Владимир Липкан | 02.02.2026   Насколько жизнь была б счастливей, И глубже, радостней, красивей, Если б восторг от первых жизненных шагов Не угасал до завершенья всех делов. Чтобы на дне бокала — тот последний, маленький осадок, Был также важен и не менее по сути сладок.   По мотивам Сомерсета Моэма "Записные книжки"

© Володимир ЛІПКАН | 01.02.2026     Час відчаю і сподівань, на порятунок: їх не буде! І хай не марять блазні й владнії облуди. Наразі відбувається цей невблаганний перехід, Де президент рушає в вічний не земний похід.   Яскравий політичний блазень, баламут, Рецидивіст, порушник Конституції, брехун відвертий, плут. Еліти вже на старті: до відходу всі приготувалися, А як всі мріяли…

© Владимир Липкан | 31.12.2025     Мне не нужны твои слова: В них много лжи, порою, фальши. От этого кружится кругом голова, Хочу побыть от этого подальше.   Не нужно громких, ярких слов: "Ценю, Тебя, Папуля, я благодарю". Не нужно врать, и прежде — лгать себе, Почувствуй, что в твоей душе?   Обида, горечь, грусть и сожаленье, Иль зависть,…

© Володимир ЛІПКАН | 17.01.2026. Львів   Сьогодні ТИ досяг чергової вершини: Вже 19, наш Артемчик, любий Сину! Тебе зі щирістю до успіхів натхненно кличемо, Добра і щастя людського ми красно зичимо! Пройшов ти шлях за рік цей непростий, Упевнено крокуєш до омріяних і власних мрій, Ти в ІМВ хотів завжди навчатися, Все вийшло, як би хто пручавсь і пробував…

Close