© Владимир Липкан 07.08.2024 У каждого хранится на душе Как тонкий запах лип из сада. И как когда-то бережно, на веселе, Вдыхали нотки роз рассады. Я наслаждался грацией из кал, И спатифилиум весь в капельках воды купался Как безгранична красота, что я искал, Глубокий мир цветов - им наслаждался! Но память проблесков из счастья Завалена житейским…
© Владимир Липкан 19.04.2024 Слова в стихах мы выбираем сами: Жонглируя активно словесами, Окраску мы им придаём. Ведь краски - наш лишь выбор, Ими красим, с ними мы живём. От нас зависит яркость жизни, Ведь краски выбираем мы. Мы можем быть в любви капризны, Но факт любви и есть цветы. Цвета цветов, контраст, спектральность Палитра…
© Владимир Липкан 03.03.2024 Он явился к дверям вдруг однажды: Мокрый, тощий, голодный, дрожа. Насмерть белый и взгляд леденящий, Кот бесхвостый теперь у меня. Накормил, напоил, приголубил, Отогрел, нежность дал и любовь. Кот остался, и я, как дежурный, Всей заботой облёк его вновь. Но однажды, осенней порою, Друг машиной приехал ко мне. Ничего не заметив, лишь…
© Володимир Ліпкан 01.03.2024 В затьмареній безодні пустощів людських Вже гуманізму дуже бракувало: Усі біжать геть від проблем мирських, Біжать щосили, закриваючи забрала. Історія перетворилася на пустощі і жарт Вона, немов головокрутка віковічна То треба мати мужність, справжній ґарт, Щоб відрізняти правди символічність. Життя у шотсах, рілз і сторіз, Життя як пазл: сукупність із меморіз, Змістовність зникла,…
© Володимир Ліпкан 23.02.2024 Ми з думкой про майбутнє засинаєм, А подумки минуле оспіваєм. Завжди шукаєм десь себе, Але життя тут-зараз протече. Тут-зараз ми життя живем, Вчорашній день не повернем, Майбутнім ми не управляєм, Що далі буде — ми не знаєм. Одкіль у мріях колискових, У спогадах струнких і ґонорових, Завжди живем ми, лишень не сьогодні: У…
© Владимир Липкан 18.01.2024 Все своё с собой ношу: Любовь, тепло, заботу, дружбу, Своё с собой я принесу: Для многих — это очень нужно: Любовь в семью, Доверье в отношеньях, Заботу близким, Детям — развлеченья, Счастье — в каждый жизненный момент, Тёплый нежный — комплимент, Верность в дружбу, Искренность в воззренья, Интерес к другим, Терпимость к их сужденьям.…
© Владимир Липкан 15.01.2024 Пора вставать? пора вставать! И новый день пора начать! О прошлом дне не горевать, Сегодня жить и проживать. Энергией весь новый день наполнить, Любовью, смыслом, добротой. Чтоб к вечеру с улыбкой вспомнить: Какой же день чудесный и крутой! По пустякам не волноваться, На дураков не разоряться. Любимых светом согревать, Любить, творить и отдавать.…
© Владимир Липкан 09.01.2024 Человек гламурного мышления - Есть существо для самопостижения: Он не живёт - плывёт течением, А акты потребления считает достижением.
© Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 року Сьогодні мені пощастило бути присутнім на презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ Учасники: Лілія Кобільник - авторка книги та виконавиця, гітаристка; Оксана Пахльовська - українська письменниця, поетеса, перекладачка, культурологиня, професорка (донька Ліни Костенко); Олена Свищ - вокалістка; Сергій Гурін - гітарист; Юрій Войтинський - скрипаль. Для мене Ліна Костенко її поезія,…
© Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 Даний вірш є другим подихом мого натхнення після презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ. Концепція присутності, то що це: Концепція буття чи небуття, Концепція наявності-відсутності, То колективне МИ, чи просто Я? Ми подумки сприймаймо зміст словами, Ми ужиткового прагнемо до простоти. Де мариво,…