Життя прекрасне

В затьмареній безодні пустощів людських

Вже гуманізму дуже бракувало:

Усі біжать геть від проблем мирських,

Біжать щосили, закриваючи забрала.

Історія перетворилася на пустощі і жарт

Вона, немов головокрутка віковічна

То треба мати мужність, справжній ґарт,

Щоб відрізняти правди символічність.

Життя у шотсах, рілз і сторіз,

Життя як пазл: сукупність із меморіз,

Змістовність зникла, геть програвши формі.

Безглуздя вже дорівнюється нормі.

Кохання зараз вже не в моді

Хоч іманентно є людській природі.

Всіх вчать як грошей більше заробляти,

Ніхто не вчить як щастя здобувати.

Усі за успіхом чимдуж женуться,

Щодуху прагнуть подолати марафон,

Не всі досягнуть, зосібна — здадуться,

Життя в гонитві — справжній моветон.

Чарівність вітру, пісні невгамовних птах,

Проникливе і вдумливе від листя шелестіння.

Звабливий шум від моря, крихкість снігу у горах,

Снодійний смак дощу, квіток цвітіння.

Глибини моря і висоти неозорих гір,

Ліси безкрайні і лани широкополі.

Постій людина, зупини свій зір,

Лиш усвідом: твій вибір — твоя доля!

ЗАПИС ДЕМО ГОЛОСУ З ІРИНОЮ ЛАНОВЕНКО