Ця рубрика відкриває перед читачем живу палітру людських почуттів і неймовірно спектральних урізноманітних настроїв.
Крізь чуйні метафори тут зафіксовані миттєві сплески радості, тихі сутінки роздумів та музика переживань, яка відгукнеться в кожній душі.
© Владимир Липкан 15.01.2024 Пора вставать? пора вставать! И новый день пора начать! О прошлом дне не горевать, Сегодня жить и проживать. Энергией весь новый день наполнить, Любовью, смыслом, добротой. Чтоб к вечеру с улыбкой вспомнить: Какой же день чудесный и крутой! По пустякам не волноваться, На дураков не разоряться. Любимых светом согревать, Любить, творить и отдавать.…
© Владимир Липкан 09.01.2024 Человек гламурного мышления - Есть существо для самопостижения: Он не живёт - плывёт течением, А акты потребления считает достижением.
© Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 року Сьогодні мені пощастило бути присутнім на презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ Учасники: Лілія Кобільник - авторка книги та виконавиця, гітаристка; Оксана Пахльовська - українська письменниця, поетеса, перекладачка, культурологиня, професорка (донька Ліни Костенко); Олена Свищ - вокалістка; Сергій Гурін - гітарист; Юрій Войтинський - скрипаль. Для мене Ліна Костенко її поезія,…
© Володимир ЛІПКАН 04 листопада 2023 Даний вірш є другим подихом мого натхнення після презентації книги пісень Лілії Кобільник "Присутність" на вірші Ліни Костенко. Організатором заході виступив: Укрінформ. Концепція присутності, то що це: Концепція буття чи небуття, Концепція наявності-відсутності, То колективне МИ, чи просто Я? Ми подумки сприймаймо зміст словами, Ми ужиткового прагнемо до простоти. Де мариво,…
© Владимир Липкан 10 июня 2023 г. В дали ветвей и в синем шуме моря, В тени деревьев, без кустов, Стояли одиноко — двое, Смотрели в море безо всяких слов. Он — одиноко жаждал пары, Она — иллюзия и призрак лишь его. В такой вот жизненной запаре, Один остался вовсе и без ничего. Она смотрела с ним,…
© Владимир Липкан 2 мая 2023 года Весна всегда к нам возвращалась: С цветами, птицами, красой, Травой зеленою, сиренью И пеньем птиц — сама собой. Весне нет дела до войны и смерти, Нет дела до печалей и чужих надежд. Весна всегда к нам возвращалась И сладкой мыслью этою себя утешь. Всегда хотим, чего мы не…
© Липкан Владимир 23.02.2023 Стоял во Флориде февраль Красивые Цвели цветы. Такая зимняя и тёплая мораль Себя вновь ярко обрести. Буяла зелень во дворе Цветы благоухали несказанно Отмечу: то же было в декабре, Цветение не стало столь нежданно. В бассейне тёплая вода Журчала, ухо мне лаская, И слышно пенье птичек иногда Уверен: то же будет в мае. …
© Володимир Ліпкан 08.02.2023 Найпростіший спосіб людей об'єднати: Ненависть, лють замість любові дати. Любов вимоглива, вибаглива, складна А лють — елементарна; ненависть — проста. За Мотивами Фредеріка Бакмана "Ведмежий кут"
© Володимир Ліпкан 02.02.2023 Коли не знаєш, що ти до людини відчуваєш, Заплющ свої глибокі очі І подумки здіймись високо до небес. І уяви: її ніде нема, не було і не буде... Тоді й відчуєш дух пророчий, І зрозумієш цінність без словес.
© Владимир Липкан 02.02.2023 Нам Нужно уметь постоянно учиться: Для нужных вещей уходящее время найти. Нам нужно от лени своей излечиться И счастья своё не хранить взаперти!