Безпека об’єктів стратегічної інфраструктури(націобезпекознавчий підхід)

Безпека об’єктів стратегічної інфраструктури(націобезпекознавчий підхід) [Bezpeka ob’jektiv strategičnoї infrastruktury (naciobezpekoznavčyj pidhid]

1. Рівень функціонування об’єктів стратегічної інфраструктури, за якого за умови дії зовнішніх та внутрішніх чинників різної природи та інтенсивності забезпечуються: а) функціональність; б) безперервність роботи; в) відновлюваність; г) цілісність; ґ) стійкість об’єктів стратегічної інфраструктури; д) здатність до надання життєво важливих послуг та реалізації життєво важливих функцій.

2. Сукупність видів державної безпекової політики, що спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об’єктів стратегічної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації, швидке відновлення ОСІ.

3. Гарантований конституційними, законодавчими і практичними системними стратегічними заходами рівень безпеки та стійкості системи національної інфраструктури за умови дії дестабілізуючих чинників різного рівня, інтенсивності та природи.

4. Органічна система ефективної організації державної влади щодо реалізації стратегії державної інфраструктурної політики, є фундаментальною основою існування будь-якої соціальної системи.

5. Тип динамічної інфраструктурної рівноваги та балансу, який є характерним для макросистем, що саморегулюються, і полягає в підтриманні суттєво важливих для збереження системи параметрів у допустимих межах.

6. Рівень розвитку інфраструктурних відносин, який базується на узгодженій діяльності держави, суспільства і людини, громадських об’єднань із виявлення (вивчення), стратегічного прогнгозування, попередження, послаблення, усунення (ліквідації) та відбиття небезпек і загроз, здатних згубити їх, позбавити фундаментальних матеріальних та духовних цінностей, нанести неприйнятну (неприпустиму об’єктивно та суб’єктивно) шкоду, унеможливити інфраструктурний розвиток та інфраструктурний суверенітет.

7. Властивість системи національної інфраструктури ухилитися від шкідливого впливу на етапі виклику або загрози, а також спроможність захиститися від джерела небезпеки або знищити його на початковому етапі впливу; відсутність (як наслідок і результат цілеспрямованої реалізації безпекоінфраструктурної політики) неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю нанесення неприйнятної шкоди.

8. Предмет правової охорони України, на який спрямовано його охоронну функцію, яка пов’язана з безпосередньою охороною об’єктів стратегічної інфраструктури, посягання на які тягне настання юридичною відповідальності (правове розуміння).

9. Будь-які види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об’єкта стратегічної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об’єктів стратегічної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації; швидке відновлення функціонування об’єктів стратегічної інфраструктури.

Ліпкан В.А. Стратегія державної інфраструктурної політики України: словник. Київ: В. А. Ліпкан, 2023. 252 с.