© Володимир ЛІПКАН  | 2805.2026-2408.2026

ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ: ДУХОВА СУВЕРЕННІСТЬ СТРАТІАРХА

(Історико-біографічний епос)

Новий історико-біографічний епос на основі досліджень Ігоря Коляди. Перша частина відкриває філософський маніфест Духової Суверенності та змальовує суворий безпековий ландшафт пограниччя кінця XIX століття, де гартувався державницький Розум нації.

Розділ І. Безпековий ландшафт тогочасної епохи (сутінки бездержавності та вихід з малоросійського анабіозу та імперського мороку)

В душі Людина має мати власний світ,

Не лиш його відгомін і відбитки.

Такий нам Коновалець склав свій заповіт

Що переплавлені у чисті, ясні злитки!

З’явився Коновалець у цікавий час:

Відлуння навіть зараз ми спостерігаємо.

Відгомін відчуваємо без будь-яких прикрас,

Поінколи за змінами ми не встигаємо.

Цей час був сумішшю палких і величних сюжетів:

Ідейникам він вогнище жевріюче завжди давав.

Глибинним джерелом, натхненням для поетів,

А дурнів й телепнів, як зазвичай, приспав.

Той час був також сумішшю надмірності і героїзму,

Глибинних прірв національного роздору.

З одного боку: розкіш невимовна у житті царизму,

А з іншого — нужденність, стогін у просторі.

Жагуча простодушності і віри боротьба,

І вільнодумство філософії нової.

З одного боку — квола, і напівмируща біднота,

А з іншого — працівники чола і творчого покрою.

Наскрізно суперечності той час просякли,

Відчутно навіть зараз важкий спротив, дух.

Невимірно все сповіщало, що набрякли:

Час руйнування поступово скинув капелюх.

Так викарбовувався лідера прадавній лик,

Постало сфінксове, нове обличчя.

Грядуче неминуче: хто б не мріяв, як не звик,

Часовий вимір — шлях в суворе пограниччя.

Залізна витримка і спокій непохитний,

В душі утримував затятий наш Пророк.

І мовчазною мудрістю і зором колоритним,

Ступав безстрашно у державницький свій крок.

Неначе Сфінкс античний серед лютого і злого кола,

Де брав у жорна хаос відмираючих імперій.

Шляхом соборності тримав Полковник курс свій соло,

Безпека нації — імператив та домінуючий критерій!