ЕКЗИСТЕНЦІЯ ОДНАКОВОСТІ

© Володимир Ліпкан | 17.09.2025

Однаковість і рівність: у чому тут різниця?

Де мчить тугою райська колісниця,

Чому жінки безжалісно мавпують чоловіка,

Чому вони зреклись себе, ви що каліки?

Суспільство нав’язало всім спільний інтерес:

Кар’єра, гроші, успіх — невпинний це процес.

Насправді, шлях цей до тотальної уніфікації,

Повсюдної відмови від індивідуалізації.

Ідея рівності поза контекстом індивідуальності

Лишає всіх людей на марґінесі тривіальності.

Однаковість формує заразом суспільний ідеал,

Це — шлях до темряви, не розвитку це ареал.

Невідрізненність чоловіка й жінки,

Спустошує: лиш глянцеві картинки,

Нагадують, що жінка — це кохання і краса,

А чоловік —відвага, сила, мужність — чудеса?

Такі картини слабко вже бентежать,

Однаковість мірилом світу стала.

Від чого розвиток людей залежить,

Якщо зненацька очі всім повилупало:

Війна — це не війна, — „конфлікт”,

Такий убогі розумово винесли вердикт.

А геноцид людей і знищення засад родини:

Нічого, є договорняк, угоди беззмістовні ті плешиві.

Жінки у боксі, за родину зовсім всі забули,

Весь світ в лайно однаковості хутко окунули!

Тепер же ніч — де білий день,

Вікно то овертона, влучна та мішень.

Занепад невблаганний і смердючий запах роздмухає,

В однаковості людство зовсім геть сконає.

Стандартизація людини, емоцій й почуттів,

Лишає людство сенсу й перетворює на примітив.