© Володимир ЛІПКАН | 29.03.2026

 

 

Нам часто дорікають на страждання:

Мов: велич справжня, є шляхом їх подолання.

Без цих глибинних і зворушливих страждань,

Вершину й пік мистецтва не досягнеш ти без нарікань.

 

Але, ж, дозвольте із цією тезою-брехнею НЕ змиритися.

Не можу викривленню дійсності у очі я дивитися.

Страждання джерелом для щастя бути аж ніяк не може,

І зрозуміло, що в мистецтві, також слушно нам не допоможе.

 

Страждання приголомшує і сильно пришибає,

Воно своїм зловісним наміром все випаляє.

Гарячий подих негативом геть до коренів руйнує,

Якщо хижак й манкурт в душі, невже господарює?

Воно засліплює і поневічує природний дар, осяяння, талант,

Руйнує душу ізсередини, неначе потойбічний звір, мутант.

 

ТАЛАНТ — природний дар, Творцем обдарування,

Не потребує він страждань земних нашарування.

Натхнення, чистої енергії, осяяння й любові,

Для творчості митці у щасті і добрі і без страждань завжди готові!

Про автора

Close