ГЕНІЯЛЬНА ПОСЕРЕДНІСТЬ

 © Володимир Ліпкан

05 серпня 2023 р.

Не має в світі гіршого, ніж просто кимось бути…

Робити: щось, колись і просто так…

Бо ж по життю нікчему легко підзабути

Напевно, легше буть „як всі”: тоді ти не дивак.

Відлюдькуватість заважає,

І Комбінацією тхне…

Тож КИМ себе людина уважає,

Навіщо геть вона живе?

Нема нічого гірше: просто буть багатим,

Якусь примірну зовнішність ту мать,

Щоби „освіта” теж в кишені,

Диплом, напевно, буде помагать.

Не глупий, не дурний, водночас зовсім не розумний.

Не кволий, не пруткий, а просто так: як всі

Такий собі: незграбний, вайлуватий і бездумний

Завжди в житті пливуть по течії ТАКІ.

Але ж не мати геть таланту,

Чудацтва, пристрастей вогонь,

Не мать ідеї розвою Атланта,

Навіщо жити так, либонь?

До чого та уявна „персональність” —

Лушпиння отвору страстей,

У чому є людини геніяльність,

Для чого се буття: в буденності ідей?

СВОЇ ідеї, пристрасті, любов,

Кохання жарке до нестями,

Прозорий шлях і знову, знов,

Оригінальність кличе завжди манівцями.

Собою бути є за честь,

На то життя і є одмінне!

В житті багато має бути перехресть,

Життя повинно бути повноцінне!