Причина й наслідок війни
22.12.2022
© Володимир Ліпкан
Прийдешній день стрічали ми без світу,
Води не бỳло десь вже дня зо два.
Нам, власно, складно усвідомити і зрозуміти:
Чому керує світом всім орда?
Чому лиш зброю світ нам постачає,
Причом, не в кількості потрібній НАМ?
Чому нам вкотре лише гроші обіцяють,
Забувши дать безпосередньо мокшам по зубам.
Логічно би було звертатись до причини,
Ліквідувати слід яку було давним давно.
А так, всі спроби зупинить орду — безсилі,
Бо може спрацювати ефект від доміно.
Одвічна помилка до наслідків звертатись:
Жевріють спроби із ордою вкотре “домовлятись”.
Обачно „втомленість” уводиться в комунікацію
Там дивишся: з ордою мир — то світу деградація!
Нам допомогу надають не завжди вчасно,
Хоч факт наявності її прекрасний.
Низький уклін всім волонтерам,
А також міжнародним та усім партнерам!
Однак акцент в війні на ворогові слід робити:
Його доцільно знищити і вщент розбити!
Коли ми ворога знекровим і знесилим,
Тоді у світі більш облич будè щасливих.
Нестача світла, їжі і води —
Тебе вітаєм в світі справжньої зими!
Коли свідомий люд так жить не схоче,
Тоді про мир з ордою більш не прошепоче!
Без шкоди ворогу — обмежена є допомога:
То наче рух, але то не дієва є спромога.
Ми спершу усувати маємо причину,
А не плекати зграю ту злочинну:
Шукати приводи, щоб помиритись,
„Гарантії безпеки” комусь дать,
Французам слід уважно придивитись:
Орда — це знищення, не благодать!
Не рахувати кожну копійчину,
При вигоду з торгівлі говорить.
Немов скаліченій дівчині,
Ординцям мріють догодить.
Причину треба чітко ідентифікувати.
На клаптики маленькі поступово розібрати.
А потім скласти план і діяти ґуртом рішучо,
Щоб перемоги світ палав блискучо.
Якщо першопричину ми усунем,
Тоді про ворога ми геть забудем.
Якщо тривало з наслідками будем воювати,
То миру не видать: завжди всі будуть винуваті.
Тож перемога правду любить:
В брехні, блюзнірстві мир загубить.
Причина є, її всі розуміють:
Чому ж тоді не ефективно діють?
