Ліпкан Артем Володимирович,

здобувач першого освітнього рівня вищої освіти,

студент економічного факультету

освітньої програми „Міжнародна економіка”,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

(м. Київ, Україна)

ORCID: 0009-0004-2214-132X

Для цитування:

Ліпкан А. В. ВПЛИВ НЕОЕКОНОМІКИ НА РЕАЛІЗАЦІЮ МУНІЦИПАЛЬНОЇ РЕФОРМИ. Муніципальна реформа в контексті євроінтеграції України: позиція влади, науковців, профспілок та громадськості: Збірник тез доповідей Дев’ятої щорічної всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 06 вересня 2024 р.). Київ : АПСВТ, 2024. С. 49-51.

Події, що сталися 24 лютого 2022 року стали початком відліку формування нової структури світової економіки, певної реструктуризації європейської економіки. Більше того, констатуємо про переоцінку вартості загальнолюдських цінностей, виділення факторів, які зумовлюють вплив на вартість процесів у політиці.

Неоекономіка здебільшого визначається як зумовлена комплексною дією економічних чинників система об’єктів стратегічної інфраструктури та відповідна стратегічна державна політика, в рамках якої переважає не стільки цінність матеріальних об’єктів, скільки здатність надавати життєво необхідні послуги та реалізувати відповідні функції [1].

Тобто змістом неоекономіки виступає застосування кібернетичних технологій, штучного інтелекту, нових бізнес-процесів, упровадження централізованої національної криптовалюти, застосування трейд-ботів і блокчейн технологій.

У рамках реалізації муніципальної реформи йдеться передусім про таку тенденцію як децентралізація. Саме децентралізація відіграє ключову роль у світі криптовалют, оскільки вона забезпечує безпеку, прозорість та демократизацію фінансових операцій. У розвинених країнах ці процеси мають під собою солідну регуляторну базу. Це пояснює масштабування популярності, підвищення інвесторського попиту та користувачів у всьому світі.

Утім  з боку держави відбувається зворотні процеси: спроби формування централізованих криптовалют, які б контролював державний банк. Тож, проблематика муніципальної реформи і формування неоекономіки пов’язані одним вагомим чинником: децентралізацією [2].

Зниження ролі матеріальних активів у поєднанні зі збільшенням ролі надання послуг відкривають нові можливості для місцевих органів влади, передусім щодо суттєвого покращення життя населення на певній території. Якщо на рівні держави можуть існувати певні проблеми із делегованими повноваженнями, виділенням коштів, їхнім бюджетуванням, корупцією, то на рівні місцевих органів влади за рахунок токенізація активів, їхньої децентралізації і розміщення на платформах блокчейн можливо суттєво підвищити рівень реалізації інтересів конкретної громади.

Токенізація активів стосується процесу перетворення прав на певний актив у цифровий токен, який можна зберігати, продавати та торгувати в блокчейні. Таким чином активи громади можуть бути захищені від несанкціонованого впливу інших осіб, в тому числі центральних органів виконавчої влади.

Токенізація активів – це процес перетворення фізичного активу на його цифровий аналог, представлений у вигляді криптоактиву на блокчейні, за допомогою чого активи стають більш доступними та ліквідними. Такий процес також відкриває нові можливості для інвестування та торгівлі, розширює можливості місцевих органів влади для підвищення рівня життя та економічних показників певної громади.

22 серпня 2024 року я відвідав цікавий захід, який проводив Григорій Кукуруза та Михайло Кухар „ A New Era: The Tokenization of Real-World Assets” [3]. На ньому обговорювалися питання перспектив токенізації активів реального сектору в Україні та зовнішнього попиту на них, вплив війни на економіку України 2022-2024, подано прогноз розвитку до 2030 року, намічені контури нової воєнної структури економіки.

Я виніс із цього заходу декілька важливих думок, які суголосні із темою муніципальної реформи.

• визначальним виступає підвищення ролі надання послуг у поєднанні разом зі зниженням ролі матеріальних активів;
• децентралізація системи виступає важливою умовою розвитку всієї системи: від ефективного функціонування підсистем до ефективного функціонування системи;
• Україна володіє високим рівнем кіберосвіченості та цифрової грамотності, що уможливлює децентралізувати як влади, так і безпосередні активи, тим самим підвищивши управління ними на місцях в інтересах громади;
• паралельний розвиток не лише інтелектуального капіталу, а й штучного інтелекту та метавсесвіту, в рамках яких суттєво розширюються класичні уявлення про фактори виробництва;
• формування як колосального прибутку, так і величезних збитків не пов’язане із класичними факторами виробництва. Так 4 вересня 2024 року за даними Google Finance компанія-розробник графічних процесорів Nvidia втратила $ 280 млрд, що стало найбільш суттєвим падіння вартості акцій за одну добу за усію історію ринку американських цінних паперів.

Класичний фактор виробництва (праця лише людей) нині доповнюється у рамках доповненої реальності, метавсесвіту, а також функціонування трейд-ботів, блок-чейн платформ, різноманітних версій Chat GPT і в цілому працею штучного інтелекту.

Оскільки до процесів приросту капіталів дедалі більше залучатимуть роботів, контекстуально зміст концепції муніципальної реформи має бути доповнений відповідними положеннями, а безпосередня діяльність має не просто враховувати, а й прямим чином залучати роботів та штучний інтелект для надання життєво важливих послуг і реалізації життєво важливих функцій. Це сприятиме приросту капіталів конкретної громади.

Зазначені чинники формують підґрунтя для формування неоекономіки. Вони доповнюють як класичну економічну теорію, так і безпосередню фінансово-економічну діяльність. Промт-інжиніринг за даного випадку має стати однією із важливих компетенцій soft skill, за допомогою якої муніципальна реформа відповідатиме сучасним реаліям не лише у сфері державотворення, а у сфері неоекономіки.

Список використаних джерел:

1. Шепелєв М. Проблеми геоекономічної безпеки в контексті процесів глобалізації. Людина і політика. 2001. № 5. С. 49–57.
2. Ліпкан В. А. Політичні засади геостратегії сучасної Української Держави. монографія. Одеса : Видавничий дім „Гельветика”, 2024. 830 с.